Марко Кітевський
Ма́рко Кіте́вський (мак. Марко Китевски; *13 квітня 1950, с. Слатинський Чифлік, Дебарця, СФРЮ, тепер Північна Македонія) — македонський дослідник фольклору македонців і літературознавець, науковий керівник Інституту македонської літератури (Институтот за македонска литература).
Марко Кітевський | |
---|---|
Народився |
13 квітня 1950 (74 роки) Q3136451?, Дебарця, Північна Македонія |
Країна |
Югославія Північна Македонія |
Діяльність | фольклорист, історик літератури |
Галузь | історія літератури[1] і фольклористика[1] |
Alma mater | Університет св. Кирила і Мефодія |
Знання мов | македонська[1] |
З біографії ред.
Марко Кітевський народився в селі Слатинський Чифлік общини Дебарця в околицях міста Охрида 13 квітня 1950 року.
Закінчив середню школу в Струзі (1969), а потім закінчив філологічний факультет університет у Скоп'є (югославська література). На цьому ж факультеті здобув ступінь магістра: робота на тему «Народні елементи у творах Стале Попова» («Фолклорните елементи во делата на Стале Попов», 1980) та доктора наук: дисертація на тему «Замовляння в македонській народній творчості» («Клетвите во македонското народно творештво», 1990).
Спочатку працював на «Радіо Скоп'є», а з жовтня 1983 року — в Інституті македонської літератури, де спершу був обраний старшим науковим співробітником (1990), а потім науковим керівником (1996).
Марко Кітевський був заступником керівника та керівником Інституту македонської літератури, випускаючим редактором часопису «Спектр» («Спектар»), керівником та співробітником декількох науково-дослідних проектів Інституту, брав участь у численних національних і міжнародних наукових заходах.
Творчість і визнання ред.
Марко Кітевський — автор численних монографій, збірок та антологій фольклору, а також упорядник зібрань творів македонських класиків.
Бібліографія ред.
- монографії, наукові праці
- Си бил еден цар, Скопје, 1979;
- Водичарски обичаи, верувања и песни од Дебарца, Скопје, 1982;
- Златна чаша, Скопје 1983;
- Македонски народни приказни од Демир Хисар, Битола, 1987;
- Фолклорни бисери, Скопје, 1988;
- Стале Попов, живот и дело, Скопје, 1988;
- Прилози за македонскиот фолклор, Скопје, 1989;
- На клетва лек нема, Скопје, 1991;
- Митолошки приказни, Скопје, 1994;
- Македонски христијански празници, Скопје, 1996;
- Истражувања на македонскиот фолклор, Скопје, 1996;
- Македонски народни празници и обичаи, Скопје, 1997;
- Еленица плетеница, Скопје, 1997;
- Македонски народни клетви, Скопје, 1997;
- Македонска народна лирика, І и Ⅱ, Скопје, 1997 і 2000;
- Народниот уметник Васка Илиева, Скопје, 2000;
- Македонски празници, Скопје, 2001;
- Фолклорот огледало на народниот живот, Скопје, 2002;
- Македонска народна лирика, Скопје, 2002;
- Студии за македонскиот фолклор, Скопје, 2002;
- Јунак падна бајракот не падна. (Антологија на македонски револуционерни народни песни), Скопје, 2003;
- Македонски борбени народни песни, Скопје, 2004;
- Македонски народни умотворби, Скопје, 2006.
- Црноока девојко. (Македонски народни умотворби), Скопје, 2006;
- Народната култура на територијата на општина Ѓорче Петров, Скопје, 2014[2];
- Историјата на македонскиот фолклор, Скопје, 2014[3].
- підготовлені фольклорні збірки і зібрання творів
- Приредени изданија: Стале Попов, Одбрани дела (И-В), Скопје, 1987;
- Кузман Шапкарев, Одбрани страници, Скопје, 1989;
- Стале Попов, Раскази, Скопје, 1989;
- Антон П. Стоилов, Македонски народни песни, Скопје, 1990;
- Кузман Капидан во споменот на народот, Скопје, 1990;
- Николина Спасе, Македонски народни песни (двојазично издание на македонски и на албански јазик), Скопје, 1995 (співавтор);
- Миладиновци, Български народни песни, Скопје, 2000 (факсимільне видання);
- Искра Николовска, Студии за македонскиот фолклор, Скопје, 2000;
- Антон П. Стоилов, Македонски народни умотворби, Скопје, 2000;
- Спиро Иванов, Приказни од село Црско, Скопје, 2001.
У 2008 році Маркові Кітевському за його творчість була присуджена державна нагорода «23 Октомври».
Примітки ред.
Джерело ред.
- Китевски, Марко [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.] на www.macedonianman.com (Цифрова Македонська Енциклопедія) [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (мак.)