Маренич Антоніна Олександрівна
Антоніна Олександрівна Маренич, до шлюбу Сухорукова (17 березня 1949[1], м. Куйбишев, СРСР) — українська співачка та музикантка, засновниця та музична керівниця фольк-тріо «Маренич» (1972—2004 рр., м. Луцьк). Заслужена артистка України (1979) та Народна артистка України (2003).[2] Кавалер Ордену княгині Ольги 3 ступеня.
| Маренич Антоніна Олександрівна | |||
|---|---|---|---|
| Основна інформація | |||
| Дата народження | 17 березня 1949 (75 років) | ||
| Місце народження | м. Куйбишев, СРСР, нині Самара, РФ | ||
| Громадянство |
 СРСР,  Україна | ||
| Національність | росіянка | ||
| Професія | співачка | ||
| Освіта |
Куйбишевське музичне училище, Рівненський інститут культури | ||
| Мова | українська | ||
| Колективи | тріо «Маренич» | ||
| Співпраця |
Маренич Валерій Петрович Маренич Світлана Олександрівна | ||
| Лейбл | «Мелодія» | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія ред.
Антоніна Сухорукова народилась 17 березня 1949[1] року м. Куйбишев (нині Самара). У 1968 р. закінчила Куйбишевське музичне училище,[3] у 1992 — Рівненський інститут культури.[1] Антоніна — єдина з усього музичного колективу має повну вищу музичну освіту.[4]
Починала свою кар'єру у московському естрадному оркестрі Юрія Саульського. У 1971 р. разом зі своїм чоловіком Валерієм Мареничем організувала співочий дует, до якого згодом долучилась її сестра Світлана Сухорукова. У 1971 р. гурт посів перше місце на огляді ВІА у Харкові.[4]
Вперше тріо «Маренич» потрапили на телеекрани у 1978 р. Популярність прийшла до гурту спочатку в Україні, а потім й у всьому Радянському Союзі. З цього часу в репертуарі тріо залишилися лише україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею…», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» тощо. У 1979 р. фірма «Мелодія» записала їх першу платівку, а «Укртелефільм» зняв її телевізійну версію.[4]
У 1986 р. Антоніна Маренич стала учасницею зустрічі у Кам'янець-Подільському міському Будинку культури письменників і майстрів мистецтв України з трудівниками міста і Кам'янець-Подільського району, яку організувало Українське телебачення.[3]
Антоніна Маренич була художньою керівницею тріо «Маренич», у складі якого багато гастролювала у Радянському Союзі та за кордоном (Польща, Канада, Велика Британія, Словаччина). Учасниця разом з колективом Всеукраїнських фестивалів «Пісенний вернісаж», «Київська весна», «Кримські зорі».[1]
Нагороди та премії ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Енциклопедія сучасної України. Мареничів тріо. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ а б Указ Президента України від 8 лютого 2003 року № 96. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ а б в Кам'янецький календар на 17 березня. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ а б в Біографія Антоніни Маренич (Сухорукової) на www.kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 11 жовтня 2019.
Література ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
ЕКСКЛЮЗИВ. АНТОНІНА МАРЕНИЧ. Чим і як живе народна артистка України, засновниця славного тріо на YouTube // Андрій Гнатюк. — 2020. — 26 квітня. |
|
|
Антоніна Маренич. Секрети життя та творчості зірки Тріо Маренич на YouTube // ГІТ: Громадське Інтерактивне Телебачення. — 2021. — 21 квітня. |
- Гаврош Г. Тріо Мареничів: 20 років по тому // Срібна земля. — 1996. — 3 лют.
- Поплавський М. Тріо Мареничів — ім'я, що говорить само за себе // Антологія сучасної української естради. — К., 2007.
- Рудаков М. І. Мареничів тріо [Архівовано 18 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — С. 178. — ISBN 978-966-02-8345-9.
Посилання ред.
- Біографія Антоніни Маренич (Сухорукової) на www.kino-teatr.ru [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]