Маргарита Орлеанська (1846—1893)
Маргарита Аделаїда Марія Орлеанська (фр. Marguerite Adélaïde Marie d'Orléans), ( 16 лютого 1846 — 24 жовтня 1893) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька герцога Немурського Луї та принцеси Саксен-Кобург-Готської Вікторії, дружина польського князя Владислава Чарторийського.
| Маргарита Орлеанська | |
|---|---|
| нім. Marguerite d'Orléans | |
_Princess_Czartoryski.jpg) Світлина Маргарити Орлеанської близько 1860-х років | |
| Ім'я при народженні | Маргарита Аделаїда Марія |
| Народилася |
16 лютого 1846 палац Тюїльрі, Париж, Королівство Франція |
| Померла |
24 жовтня 1893 (47 років) отель Ламбер, Париж, Французька Республіка ·хвороба |
| Поховання | склеп Чарторийських в Сеняві |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | аристократка |
| Alma mater | Gumley House RC Convent School, FCJd |
| Знання мов | французька |
| Титул | принцеса Орлеанська |
| Термін | 1883—1886 |
| Попередник | Луїза Матильда де Флавіньї |
| Наступник | Єлизавета де Мак-Майон |
| Головувала | Комітет жінок з надання допомоги пораненим |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Орлеанський дім, Чорторийські |
| Батько | Луї Орлеанський |
| Мати | Вікторія Саксен-Кобург-Готська |
| Брати, сестри | Prince Ferdinand, Duke of Alençond, Луїс Філіпе Гастон ді Орлеанс і Blanche d'Orléansd |
| У шлюбі з | Владислав Чарторийський |
| Діти | Адам Людвік, Вітольд Казимир |
 | |
Біографія ред.
Дитинство та юність ред.
Маргарита народилась 16 лютого 1846 року у павільйоні Марсан палацу Тюїльрі в Парижі за два дні після 24-го дня народження матері. Вона була третьою дитиною та старшою донькою в родині герцога Немурського Луї та його дружини Вікторії Саксен-Кобург-Готської. Мала старших братів Гастона та Фердинанда. Францією в цей час правив їхній дід Луї-Філіпп I.
В ході французької революції 1848 року монархія була скасована, і королівська родина виїхала за кордон. Сімейство герцога Немурського надалі мешкало у маєтку Шин-хаус на Шин-лейн поблизу Лондона.[1] Матір близько товаришувала зі своєю кузиною королевою Вікторією. Та, у своєму листі до дядька Леопольда писала про доньку подруги:
|
«Маленька Маргарита — зачіплива та норовлива малеча і абсолютно відмовляється говорити як із нами, так і зі своїми маленькими кузенами; вона ніколи не буде такою вродливою, як її прекрасна, дорога матір». англ. «Little Marguerite is a provoking & obstinate little thing & absolutely refusing to speak either with us or her little Cousins; she never will be near as pretty as her lovely, dear Mother».[2] |
|
Вікторія померла після народження молодшої доньки Бланки, коли Маргариті було 11. Батько більше не одружувався, до дітей він ставився суворо, намагаючись таким чином загартувати їх. Він часто озвучував думку, що з двох завдань треба завжди вибирати важче. Загалом вихованням дітей після смерті матері займалася бабуся Марія Амелія, яка відносилася до них з ніжністю та турботою.
У 1863 та 1865 роках Маргарита з молодшою сестрою відвідали фотографічну студію Каміля Сілві у Лондоні[3][4].
У 1864 році їхній брат Гастон від'їхав до Південної Америки, де оженився з імператорською принцесою Бразилії Ізабеллою. У 1865 році королева Вікторія запропонувала родині Буше-хаус в Теддінгтоні, також біля Лондона, де вони і мешкали до поверннення у Францію.[5]
Навесні 1868 року герцог Немурський із Маргаритою та Фердинандом прибув до Німеччини на води Ріппольдзау. Він, за порадою своєї сестри Клементини, сподівався оженити Маргариту з молодшим сином баварського герцога Максиміліана. Однак юний принц, який був молодшим за дівчину, ще не задумувався про подружнє життя. Натомість, Фердинанду сподобалася молодша донька Максиміліана, Софія Шарлотта, і за місяць він попросив її руки. У вересні 1868 року відбулося їхнє весілля, і Софія Шарлотта приєдналася до родини в Буше-хаусі. Маргарита добре ставилася до невістки, знаходячи її «милою та ласкавою».[6]
Повернення до Франції ред.
Після падіння у Франції Другої французької імперії в 1871 році, сімейство змогло повернутися до Парижу. Там Маргарита познайомилася з польським княжичем Владиславом Чарторийським, молодшим сином Адама Єжи Чарторийського. Князь майже все життя провів у Франції, був удівцем, від першого шлюбу мав сина-підлітка, а також позашлюбного сина дитячого віку. Також жваво цікавився мистецтвом і мав величезну колекцію картин, скульптур та антикваріата. Невдовзі відбулося їхнє весілля.
У віці 25 років Маргарита взяла шлюб із 43-річним княжичем Владиславом Чарторийським. Вінчання пройшло 15 січня 1872 у замку Шантійї. Оселилися молодята в отель Ламбер у центрі Парижа. Окрім іншого, їм також належав родинний палац Чарторийських у Кракові та палац в Сеняві, на території Королівства Галичини та Володимирії у складі Австрійської імперії. У подружжя народилося двоє спільних дітей:
- Адам Людвік (1872—1937) — 1-й ординат Синявський у 1897—1937 роках та 2-й ординат Голухувський у 1911—1937 роках, був одружений з польською княжною Марією Людвікою Красинською, мав восьмеро дітей;
- Вітольд Казимир (1876—1911) — 1-й ординат Голухувський у 1899—1911 роках, одруженим не був, дітей не мав.
У 1883—1886 роках Маргарита очолювала Комітет жінок з надання допомоги пораненим (CDSSBM) у складі Французького Червоного Хреста. Паралельно з цим її батько певний час був головою Товариства милосердя для військовослужбовців (SSBM).
Пішла з життя в часи Прекрасної епохи в Парижі у віці 47 років. Чоловік пережив її на вісім місяців і помер у червні 1894 року. Обоє поховані у родинному склепі Чарторийських в Сеняві.
Титули ред.
- 16 лютого 1846—15 січня 1872 — Її Королівська Високість Принцеса Маргарита Аделаїда Орлеанська;
- 15 січня 1872—24 жовтня 1893 — Її Королівська Високість Принцеса Маргарита Аделаїда Чарторийська.
Генеалогія ред.
Луї-Філіп Орлеанський | Марія-Аделаїда де Бурбон | Фердинанд I | Марія Кароліна Австрійська | Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Августа Ройсс цу Еберсдорф | Ференц Йозеф Кохарі | Марія Антонія Вальдштайн-Вартенберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї-Філіпп I_roi_des_Fran%C3%A7ais_(1773-1850).jpg) | Марія Амелія Бурбон-Сицилійська | Фердинанд Саксен-Кобург-Гота | Марія Антонія Кохарі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї Орлеанський | Вікторія Саксен-Кобург-Готська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Маргарита | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Резиденції Орлеанського дому [1] [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Портрет Маргарити Орлеанської в дитячому віці [2] (англ.)
- ↑ Бібліотека фотографії XIX сторіччя [3] (англ.)
- ↑ Світлини Маргарити Орлеанської, зроблені Камілем Сільві [4] [Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія Буше-хауса [5] [Архівовано 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Листи Маргарити Орлеанської [6] [Архівовано 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Орлеанський дім (нім.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Владислава Чорторийського [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Маргарити Орлеанської [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)