Відкрити головне меню

Ма́р'ївка — село в Україні, в Олександрівському районі Донецької області. У селі мешкає 250 осіб. Знаходиться на лівому березі річки Гнилуша.

село Мар'ївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Олександрівський
Рада/громада Мирнодолинська сільська рада
Код КОАТУУ 1420384409
Облікова картка Мар'ївка 
Основні дані
Населення 239 (01.01. 2014)
Площа 0.667 км²
Густота населення 358.3 осіб/км²
Поштовий індекс 84051
Телефонний код +380 6269
Географічні дані
Географічні координати 48°36′56″ пн. ш. 36°46′53″ сх. д. / 48.61556° пн. ш. 36.78139° сх. д. / 48.61556; 36.78139Координати: 48°36′56″ пн. ш. 36°46′53″ сх. д. / 48.61556° пн. ш. 36.78139° сх. д. / 48.61556; 36.78139
Середня висота
над рівнем моря
109 м
Водойми Гнилуша
Відстань до
обласного центру
126 км
Відстань до
районного центру
22,6 км
Місцева влада
Адреса ради 84051, Донецька обл., Олександрівський р-н, с. Мирна Долина, вул. Шкільна, 2, тел. 2-16-40
Сільський голова Хруленко Олег Іванович
Карта
Мар'ївка. Карта розташування: Україна
Мар'ївка
Мар'ївка
Мар'ївка. Карта розташування: Донецька область
Мар'ївка
Мар'ївка

Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія сільради межує зі стиком двох областей: Петропавлівський район Дніпропетровської області та Близнюківський район Харківської області.

Відстані до найближчих залізничних станцій:

вантажні: Легендарна — 30 км; Добропілля — 35 км;

пасажирські: Гаврилівка, Близнюки — 40 км.

Через село курсують рейсові автобуси Краматорськ — Знаменівка — Мар'ївка — Новодонецьке, 1 пара рейсів на добу.

ІсторіяРедагувати

  • 1704 — по обох берегах річки Гнилуша числяться декілька зимовників та хуторів запорізьких козаків[1].
  • 1791 — обширну місцевість по річці Гнилуша, в тому числі — в районі сучасної Мар'ївки, придбав колезький асесор С.Жебуньов[1].
  • 1795 — дружина С.Жебуньова, М. С. Жебуньова, розпочала будівництво церкви Вознесіння Господня[1][2].
  • 1796 — у Мар'ївці відкрито дерев'яну однопрестольну церкву Вознесіння Господня[2].
  • 1854 — у селі Мар'їнське (Жебуньове) числиться 21 двір, 156 жителів[3].
  • 1880 — в маєтку Жебуньових до 80-х років XIX століття було розвідано кам'яне вугілля, серед пластів якого були незначні поклади охри[4][5].
  • 1886 — у власницькому селі Мар'їнське (Жебуньове) — 40 дворів, 260 мешканців, лавка, 3 ярмарки на рік[6].
  • 1898 — церква Вознесіння Господня перебудована за кошти парафіян[2].
  • 1908 — в селі Мар'їнське числиться 53 двори, 345 жителів, 174 десятини зручної, 5,7 десятин незручної та 300 десятин придбаної землі[7].
  • 1937 — в селі Мар'янка числиться 57 дворів[8].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Марьинское: Откуда родом. 
  2. а б в Справочная книга Екатеринославской епархии. Екатеринослав. 1908. 
  3. Список населённых мест Екатеринославской губернии по сведениям 1854 года. СПб. 1859. 
  4. Быстрицкий Н.С. (1889). Памятная книжка и адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1889 год. Екатеринослав. 
  5. Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Том II. Бахмутский уезд. Екатеринослав. 1886. 
  6. Г. Г. Ершов (1886). Волости и важнейшие селения Европейской России : Вып. 8. : Губернии Новороссийской группы. [Екатеринославская, Таврическая, Херсонская, Бессарабская]. СПб. 
  7. Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911. 
  8. Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2. 

ПосиланняРедагувати