Вікіпедія

Мандзій Любомира Степанівна

т.в.о. міністра освіти України
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мандзій.

Любомира Степанівна Мандзій (10 травня 1973, село Опака, Дрогобицький район, Львівська область, УРСР, СРСР — 27 листопада 2021[2]) — українська викладачка, державна службовиця, тимчасова виконувачка обов'язків міністра освіти і науки України з 25 березня до 25 червня 2020 року[3], кандидат політичних наук (2003).

Мандзій Любомира Степанівна
Мандзій Любомира Степанівна
Мандзій Любомира Степанівна
В.о. міністра освіти і науки України
25 березня — 25 червня 2020[1]
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникЮрій Полюхович
НаступникСергій Шкарлет
Народилася10 травня 1973(1973-05-10)
с. Опака, Дрогобицький район, Львівська область, УРСР, СРСР,
Померла27 листопада 2021(2021-11-27) (48 років)
Львів, Україна
Відома якгеограф, політолог, викладачка університету, наукова працівниця, державна службовиця
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
ОсвітаЛьвівський державний університет імені Івана Франка (1995)
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Гробівець родини Мандзіїв на 71 полі Янівського цвинтаря

Життєпис

ред.

Любомира Мандзій народилася 10 травня 1973 року в селі Опака Дрогобицького району Львівської області[4].

У 1979—1990 роках навчалася в Жовківській ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.

1990 року вступила на географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила 1995 року, здобувши фах географині[5].

У 1998—2001 роках навчалася в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка[4].

2001 року стала асистенткою кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2007 року до серпня 2016 року працювала доценткою цієї ж кафедри[5].

10 жовтня 2003 року захистила у Львівському національному університеті імені Івана Франка дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук на тему «Правляча політична еліта України: суть та етапи становлення» (спеціальність 23.00.02 — політичні інститути і процеси)[4].

2008 року їй було присуджено вчене звання доцента[4].

У липні 2016 року перемогла у конкурсі на посаду директора Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації[6]. Обійняла цю посаду в серпні 2016 року[5] та перебувала на ній до вересня 2019 року[7][8].

У липні 2019 року стала переможницею у конкурсі на посаду начальника Управління Державної служби якості освіти у Львівській області[9], але пропрацювала на цій посаді лише 2 дні (з 9 до 10 вересня 2019 року)[7][10].

11 вересня 2019 року була призначена заступником міністра освіти і науки[10][11].

З 25 березня до 25 червня 2020 року тимчасово виконувала обов'язки міністра освіти і науки України[3].

Володіла польською та мала достатній рівень англійської мови[4].

Померла 27 листопада 2021 року у віці 48 років у Львові після тяжкої тривалої хвороби[12]. Була похована 29 листопада в родинному гробівці на 71 полі Янівського цвинтаря.

Основні наукові праці

ред.
  1. Мандзій Л. С., Дащаківська О. Ю. Політична еліта: історія та теорія: навч. посіб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. 364 c.
  2. Мандзій Л. Особливості формування політичної еліти в Україні. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Львів, 2000. Вип. 2. С. 189-194.
  3. Мандзій Л. Особливості формування політичної еліти в Республіці Польща і Україні в постсоціалістичний період. Вісник Львівського університету.Серія міжнародні відносини. Львів, 2001. Вип. 6. С. 23-28.
  4. Мандзій Л. Політичні еліти постсоціалістичних країн: проблеми методології дослідження. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Львів, 2002. Вип. 4. С. 171-176.
  5. Мандзій Л. Методологія дослідження політичної еліти. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2012. Вип. 2. С. 115-121.
  6. Мандзій Л. Консенсус еліт як умова конституцієтворення в Україні. Humanitarian vision. 2015. Vol. 1, Num. 1. С. 21-26.

Нагороди

ред.
  • Орден княгині Ольги III ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[13].

Примітки

ред.
  1. ↑ Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 346. Кабінет Міністрів України. 25 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  2. ↑ Zaxid.net. Померла екс-міністерка освіти і науки Любомира Мандзій. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 27 листопада 2021.
  3. ↑ а б Уряд змінив тимчасового очільника Міносвіти. Громадське. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  4. ↑ а б в г д Міністерство освіти і науки України. Команда. Мандзій Любомира Степанівна. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
  5. ↑ а б в Ексначальниця освіти Львівщини стала заступником міністра освіти. ZIK.ua. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  6. ↑ Софія Лазуркевич (26 липня 2016). Департамент освіти Львівської області очолить Любомира Мандзій. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  7. ↑ а б Львівська освіта залишилась без голови. Galinfo. 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  8. ↑ Мандзій завершила роботу в Департаменті освіти і науки ЛОДА. Варіанти. 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  9. ↑ Наталія Шутка (4 липня 2019). Новостворену службу якості освіти у Львівській області очолить Любомира Мандзій. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  10. ↑ а б Наталія Шутка (11 вересня 2019). Екс-чиновниця ЛОДА Любомира Мандзій стане заступницею міністра освіти. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  11. ↑ Любомира Мандзій прокоментувала переїзд до Києва. Дивись.info. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  12. ↑ Померла колишня в.о. міністра освіти Любомира Мандзій. Радіо Свобода (українською) . 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  13. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Джерела

ред.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мандзій Любомира Степанівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мандзій_Любомира_Степанівна&oldid=41884772