Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Географічний факультет— структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка.

Географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка
LNU GEOGR.png

Герб Географічного факультету

Основні дані
Засновано 1882
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Декан Біланюк В.І.
Кількість кафедр 8
Студенти понад 2000
Контакти
Адреса вул. Дорошенка 41,
Львів, 79000, Україна
Веб-сторінка geograf.lnu.edu.ua
E-mail geodekanat@gmail.com

Зміст

Історія факультетуРедагувати

Перший періодРедагувати

У Львівському університеті географія виступала предметом викладання від початку його виникнення. До цього географію вивчали у братських школах та колегіумах. Географія як науковий напрямок і предмет викладання у середніх та вищих школах у межах України має давні традиції. Досить згадати вихідця з Галичини – астронома, географа та медика Юрія Дрогобича (1450–1494 рр.), який у своєму «Прогностикумі» станом на 1483 р. визначив координати багатьох європейських міст, у тому числі Львова.

Предтечею географії у Львівському університеті справедливо можна вважати Бальтазара Гакета, який ще до відкриття кафедри географії з 1790 по 1805 рік працював на кафедрі історії природи з фізичною географією, технологією та рільництвом.

Відомий географ і геоботанік Антоній Реман у травні 1882 р. відповідно до указу цісаря Австро-Угорської імперії очолив кафедру географії у Львівському університеті.

З ім'ям Антонія Ремана, який керував Інститутом географії з 1883 р. до 1910 р., пов'язаний перший період становлення географії у Львівському університеті.

У цей період тут навчався учень А. Ремана — Степан Рудницький (1877–1937) — фундатор української географії та картографії, академік.

З 1911 р. Інститутом географії у Львівському університеті керував Еугеніуш Ромер (18711954) — польський географ, кліматолог, картограф. Він керував інститутом до 1933 р. Після цього і до 1939 р. Інститут очолював Август Ціргофер, у 1939–1943 рр. — Юрій Полянський. Наступний період розвитку географії у Львівському університеті розпочався після закінчення Другої світової війни і тривав до другої половини 80-х років.

Другий періодРедагувати

У післявоєнні роки формувались наукові напрями і школи. На кафедрі фізичної географії започатковано ландшафтознавчу школу (проф. К. І. Геренчук, Г. П. Міллер) та школу ґрунтознавства і географії ґрунтів (проф. І. М. Гоголєв), на кафедрі економічної географії — територіально-господарських комплексів і атласного картографування (проф. О. Т. Ващенко, О. І. Шаблій), на кафедрі геоморфології — динамічної і регіональної геоморфології (проф. П. М. Цись). Цікавий науковий напрям — кадастр земель — започаткував проф. О. Г. Топчієв.

Третій періодРедагувати

Новий етап розвитку географії у Львівському університеті розпочався з другої половини 80-х років. На цей час на факультеті функціонувало три кафедри: фізичної географії (завідувач до 1994 р. — Г. П. Міллер, 1994–2001 — Б. П. Муха, з 2001 — А. В. Мельник), економічної і соціальної географії (завідувач 1987–1990 — Ф. Д. Заставний, з 1990 — О. І. Шаблій), геоморфології (завідувач 1976–1987 і з 1990 — Я. С. Кравчук, 1987–1990 — І. П. Ковальчук). За неповних п'ять років було створено чотири нові кафедри: раціонального використання природних ресурсів і охорони природи (1988, завідувач у 1988–2003 рр. — Ю. Ю. Туниця, з 2003 р. — С. І. Кукурудза), географії України (1990, завідувач Ф. Д. Заставний), політичної географії і країнознавства (1992 р., завідувач М. З. Мальський; після створення факультету міжнародних відносин і обрання М. З. Мальського деканом цього факультету перейшла в його структуру, згодом поділилася і змінила назву), географії ґрунтів (1993 р., завідувач С. П. Позняк). Дещо пізніше було створено ще дві кафедри: конструктивної географії і картографії (2000 р., завідувач В. М. Петлін) і туризму (2003 р., завідувач М. П. Мальська).

Створено нові науково-дослідні та навчальні лабораторії: інженерно-геоморфологічних досліджень — НДЛ-51 (1990 р., з 2000 р. — інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень), фізико-хімічних аналізів ґрунтів, комплексного атласного картографування, ландшафтно-екологічних інформаційних систем, аналізу ґрунтів і природних вод, дослідження територіальних суспільних систем, геоінформаційного моделювання та картографування, геохімії і геофізики ландшафтів, ґрунтознавства й екології землекористування — НДЛ-52. Утверджуються раніше започатковані наукові напрями і школи, формуються нові. Продовжує працювати школа комплексної територіальної організації суспільства й атласного картографування (проф. О. І. Шаблій), Львівська ландшафтна школа (проф. А. В. Мельник).

Поглиблюються і розширюються геоморфологічні дослідження. Формуються нові напрями і школи. Зі створенням лабораторії інженерно-геоморфологічних досліджень утверджується школа інженерної геоморфології (проф. Я. Кравчук). Здобули визнання дослідження проблем палеогеографії плейстоцену під керівництвом проф. А. Б. Богуцького.

Розвивається започаткована проф. І. Гоголєвим школа "Генетико-географічні проблеми ґрунтознавства" після відкриття у 1993 р. кафедри ґрунтознавства, яку очолив проф. С. П. Позняк.

З відкриттям кафедри географії України (1990) під керівництвом професора Ф. Д. Заставного, почала формуватися нова наукова школа — географічного українознавства.

Всі кафедри факультету беруть активну участь у міжнародній науковій і навчальній діяльності. У зарубіжних країнах навчаються студенти й аспіранти, проводяться обмінні практики (з Університетом Марії Кюрі-Склодовської у Любліні — протягом 20 років). З 1992 до 2010 рр. стажування у зарубіжних країнах пройшли 50 викладачів (Австрія, Бельгія, Велика Британія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція).[1]

У грудні 2007 р. у дворику географічного факультету урочисто відкрили пам'ятну таблицю, присвячену 130-річчю від народження і 70-річчю від смерті фундатора національної землезнавчої науки, картографії та географічної освіти академіка Степана Рудницького. Текст таблиці: «У Львівському університеті навчався (1896–1899) і працював (1908–1919) фундатор новітньої української географії, картографії і землезнавчої освіти, академік Степан Рудницький (1877–1937)». В урочистому відкритті взяли участь і виступили заслужений професор університету О.Шаблій, проректор З. Мамчур, декан факультету міжнародних відносин М. Мальський. Освятив пам'ятну таблицю о. Володимир з Греко-католицької церкви Святої Анни у м. Львові.[2]

14 травня 2012 року у дворі географічного факультету відбулося урочисте відкриття першого у світі пам'ятника наплічнику. Цікава подія зібрала знаних географів, академічну спільноту університету й представників міської влади Львова під спільним знаменом вшанування символу всіх мандрівників, дослідників і туристів. Пам'ятник відкривали ректор університету Іван Вакарчук і проректор з науково-педагогічної та виховної роботи — Звенислава Мамчур. З урочистою промовою виступив декан географічного факультету Біланюк В. І., заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів та викладачі факультету.[3]

20 грудня 2012 року в дворику географічного факультету урочисто відкрили і освятили меморіальну дошку Олени Степанів[4]

Декани факультетуРедагувати

Список деканів географічного факультету, починаючи з 1945 року і до тепер.

  • Ващенко О. Т. (1945–1951)
  • Ситніков П. Ф. (1951–1952)
  • Сваричевський І. І. (1952–1953)
  • Цись П. М. (1954–1964)
  • Андріанов М. С. (1964–1967)
  • Климович П. В. (1968–1974)
  • Лящук Б. (1974–1976)
  • Міллер Г. П. (1976–1984)
  • Кравчук Я. С. (1984–2002)
  • Хомин Я. Б. (2003–2011)
  • Біланюк В. І. (2011 — до тепер)

Структра факультетуРедагувати

У структурі факультету є вісім кафедрРедагувати

Географії УкраїниРедагувати

Кафедра географії України створена 1990 р. і була першою кафедрою такого спрямування в історії існування різних географічних інституцій в Україні. На кафедрі успішно розвивається наукова школа географічного українознавства, започаткована відомим українським географом проф. Заставним Ф. Д. Провідними напрямками наукової діяльності кафедри є: етногеографія України, географія населення і географія поселень в Україні, фізична географія Українських Карпат і Криму, політична географія і геополітика, історична географія України, комплексні регіональні географічні дослідження, географія туризму й рекреаційна географія України, географічне краєзнавство, географічна освіта.

Геоморфології і палеогеографіїРедагувати

Кафедра геоморфології і палеогеографії створена 1950 року (до 2000 р. — кафедра геоморфології). Провідні наукові напрями досліджень кафедри: регіональний геоморфологічний і палеогеографічний аналіз, інженерна геоморфологія, палеогеографія плейстоцену, динаміка сучасних рельєфоутворювальних процесів, інтерпретація аерофото- і космічних знімків для вивчення рельєфу, природоохоронне проектування, історико-географічні дослідження.

Ґрунтознавства і географії ґрунтівРедагувати

Кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів (до 2000 р. кафедра географії ґрунтів) створена 1993 року.

Економічної і соціальної географіїРедагувати

Кафедра економічної і соціальної географії створена 1944 року.

Конструктивної географії та картографіїРедагувати

Кафедра конструктивної географії і картографії створена 2000 року шляхом поділу кафедри геоморфології.

Раціонального використання природних ресурсів і охорони природиРедагувати

Кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи створена 1988 року. Кафедра розвиває такі напрямки наукових досліджень: еколого-економічні та еколого-географічні проблеми природокористування, моніторинг, метризація та екологічна оцінка ландшафтних систем, екологічні та соціоекологічні проблеми, антропогенна трансформація ландшафтів та історико-географічні дослідження.

Кафедра підтримує партнерські відносини з Департаментом охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, Інститутом екології Карпат НАН України, національними природними парками – Карпатським, Гуцульщиною, Яворівським, Шацьким, Карпатським біосферним заповідником, заповідником «Розточчя», регіональним ландшафтним парком «Знесіння», численними вищими навчальними закладами та громадськими організаціями України. Укладені угоди про співпрацю з Католицьким університетом м. Люблін і Вищою школою екології та управління м. Варшава (Республіка Польща).

ТуризмуРедагувати

Кафедра туризму створена на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка 2003 року на підставі ухвали Вченої ради університету від 29 січня 2003 р. (протокол № 21/3), затвердженої наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № 194 від 4 лютого 2003 року. Кафедра розвиває наступні наукові напрями досліджень: теорія і методологія туризмознавства, менеджмент туристичної діяльності, маркетинг туристичних послуг, територіальна організація сфери послуг Західного регіону України, планування діяльності туристичних установ, організація релігійного туризму, рекреалогія та рекреаційна географія, географія туризму України, активний туризм, туристичне країнознавство, техніка і технологія готельного та ресторанного сервісу, історико-культурний туризм, молодіжний туризм та туристичне краєзнавство.[5]

Фізичної географіїРедагувати

Кафедра фізичної географії створена 1945 року (як кафедра загальної фізичної географії). На кафедрі розвивається ландшафтознавча школа, започаткована професорами К.  Геренчуком і Г. Міллером. При кафедрі функціонують лабораторії ландшафтних досліджень, геоінформаційних технологій та ландшафтного планування, Розтоцький ландшафтно-геофізичний та Чорногірський географічний стаціонари.

СтаціонариРедагувати

Дністровський географічний стаціонарРедагувати

Дністровський географічний стаціонар функціонує як базовий полігон для проходження навчальних практик студентів географічного університету Львівського університету з 1959 року. Він розміщений у смт. Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської області. Це унікальний геоморфологічний район, де на невеликій території поширені різноманітні за генезисом геоморфологічні об’єкти. Значна частина навчального полігону приурочена до долин річок Дністра і Бистриці та горбогірних межиріч.

Тривалий час в околицях стаціонару співробітники географічного факультету ведуть наукові дослідження, результати яких опубліковані в низці наукових статей. Результати цих досліджень студенти використовують при проведенні польових робіт та написанні звітів. Протягом останніх двадцяти років у цьому районі проводять палеогеографічні, геоморфологічні та археологічні дослідження працівники кафедри під керівництвом проф. А. Богуцького спільно з фахівцями інших вузів і академічних установ України та Польщі.

Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар (РГЛС)Редагувати

Створений у 1968 році. Знаходиться в межах горбогірної гряди Розточчя. РЛГС — єдиний серед західних областей України стаціонар, який має безперервний ряд цілодобових актинометричних і метеорологічних вимірювань з 1968 року. З перших років роботи стаціонар став базою проходження навчальних практик студентів з курсів «Загальна метеорологія і кліматологія», а пізніше із курсу «Геофізика ландшафтів з основами стаціонарних досліджень», постійною базою виробничих практик студентів кафедри фізичної географії, а також базою ландшафтного і мікрокліматичного розділів практики студентів заочного навчання, а також місцем проведення наукових семінарів та конференцій.

Варто відзначити міжнародну співпрацю стаціонару з Варшавським університетом, яка триває вже понад 10 років та стосується тенденцій змін клімату за останні 50 років, прогнозування змін клімату, характеристики топоклімату міст та природних геокомплексів.

Чорногірський географічний стаціонарРедагувати

Заснований у 1978 році професором Г. П. Міллером. Розміщений у Карпатах (масив Чорногора) у верхів'ї річки Прут (Карпатський національний природний парк), на віддалі 17 кілометрів від смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Призначення стаціонару — проведення наукової роботи, навчальних і виробничих практик студентів географічного факультету. Призначення стаціонару – проведення наукової роботи, навчальних і виробничих практик студентів географічного факультету. На стаціонарі проводять ландшафтно-моніторингові дослідження, режимні метеорологічні, гідрологічні і фенологічні спостереження. Вивчають геофізичні і геохімічні властивості та просторово-часову організацію природних комплексів крутосхилого лісистого середньогір’я, давньольодовикового субальпійського і пенепленізованого полонинського високогір’їв.

Шацький біолого-географічний стаціонарРедагувати

Стаціонар розміщений у Шацькому районі Волинської області на території Шацького національного природного парку на узбережжі озера Пісочного на земельній ділянці площею 4,74 га. Стаціонар використовується студентами-географами для проведення навчальних практик для студентів заочної форми навчання та виробничих практик під час написання дипломних робіт.

Символіка факультетуРедагувати

Над щитом в стрічці написано Географічний факультет. Над щитом в декоративному картуші –  розгорнута книжка з латинськими цифрами AD MDCCCLXXXII, які означать рік заснування факультету (1882). Під щитом — стрічка з девізом латинською мовою «Orbis terrarum domus humanitatis» (укр. «Земля – дім людства»). В щиті зліва –  Головний символ Львівського національного університету імені Івана Франка: на синьому тлі золотий лев (земельний знак Західної України –  вказує на регіональне значення Університету), який тримає в лапі трисвічник (знак із печатки Українського таємного університету –  символ науки й освіти). Cправа на щиті –  земна куля яка символізує географічну науку, зірки та півмісяць –  знаки постійності, уособлюють день і ніч.[6]

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати