Манандоніт
Манандоні́т (рос. манандонит; англ. manandonite; нім. Manandonit m) — мінерал, бороалюмосилікат літію й алюмінію шаруватої будови.
| Манандоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mnd[2] |
| Хімічна формула | LiAl4[(OH)8 |
| Nickel-Strunz 10 | 9.ED.15 |
| Dana 8 | 71.1.2c.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна або моноклінна |
| Спайність | досконала |
| Густина | 2,89 |
| Інші характеристики | |
| Типова місцевість | Antandrokomby pegmatited[3] |
 Манандоніт у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: LiAl4[(OH)8|AlBSi2O10].
Містить (%): Li2O — 4,0; Al2O3 — 47,8; B2O3 — 9,4; SiO2 — 24,2; H2O — 14,6.
Сингонія ромбічна або моноклінна.
Вид псевдогексагональний.
Спайність досконала.
Утворює зростки у вигляді розеток.
Густина 2,89.
Безбарвний.
Полиск перламутровий.
Зустрічається в пегматитах з кварцом і червоним турмаліном.
Рідкісний.
За назвою родовища Манандон на острові Мадагаскар, A.Lacroix, 1912.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манандоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Манандоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Manandonite — Webmin [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.]