Вікіпедія

Малий Ходачків

село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області

Мали́й Хода́чків — село Великобірківської селищної громади Тернопільського району, Тернопільської області. До 2019 адміністративний центр Малоходачківської сільської ради, якій було підпорядковане с. Костянтинівка.

село Малий Ходачків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Великобірківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040090030015525
Основні дані
Засноване 13 ст., перша писемна згадка — 1464 р.[джерело?]
Населення 1503 (2001)
Поштовий індекс 47741
Телефонний код +380 3529
Географічні дані
Географічні координати 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д. / 49.48694; 25.83583Координати: 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д. / 49.48694; 25.83583
Водойми річка Качава, Качавський став, річка Риштік (Риштоки)
Найближча залізнична станція Бірки Великі (станція)
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Великі Бірки, вул. Грушевського, буд. 53
Карта
Малий Ходачків. Карта розташування: Україна
Малий Ходачків
Малий Ходачків
Малий Ходачків. Карта розташування: Тернопільська область
Малий Ходачків
Малий Ходачків
Мапа
Мапа

CMNS: Малий Ходачків у Вікісховищі

Розташування ред.

Географічні координати — 49° 29’ пн. ш. 25° 50’ сх. д. Площа — 6,3 кв. км.

Розташоване на берегах річки Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни, сточище Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 9 км від найближчої залізничної станції Бірки-Великі. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин.

Хутори ред.

У зв'язку з переселенням мешканців хутори Караманда і Колонія виведені з облікових даних.

Караманда — хутір виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Назва походить, ймовірно, від татарського «караманда» — чорний кінь. У лютому 1952 р. — 2 будинки, 7 осіб. Нині на місці хутора — ліс.[1]

Колонія — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Відомий від кінця 1920-х рр.; заснували польські переселенці. 10 січня 1944 р. на хуторі загинув повітовий референт пропаґанди ОУН Богдан Вовк. У березні 1949 р. на хуторі — 17 будинків, 66 осіб. У 1950-х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора — поле.[2]

Історія ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

За результатами розкопок, колись на території села було щонайменше три поселення: на території сучасного «мікрорайону» Горбок (залишки городища черняхівської культури), на території заплави річки Качава коло лісу Караманда (за переказами, поселення згоріло під час одного з нападів чи то ще монголів, чи вже татар), та на території сучасного «мікрорайону» Качава.

Під назвою Качава, власне, село і згадується вперше у 1464 році (запис про зміну власника).

Перша писемна згадка — 1464, як Качава (нині «куток» села), за записом про зміну власника; цього ж року була встановлена межа між селом і Борками (нині смт Великі Бірки). Внаслідок татарських нападів 1508, 1515 і 1516 рр. населений пункт зруйнований.

Від середини XVI до середини XVII ст. село перебувало у власності родини Потоцьких. У XVII ст. Малий Ходачків згаданий як Ходачків або Качова. 1765 р. село належало до королівського маєтку Борки, було у довічному володінні Віктора Залеського.

1832 р. в селі проживало 978 осіб; душпастирював о. Михайло Бачинський. У 1849 р. відкрили школу. 1896р (в селі — 351 будинок, 1955 осіб, із них 1762 українці, 91 поляк, 102 євреї). Велика земельна власність належала Баворовській; працювали фільварок, млин і 2 корчми.

В УСС і УГА воювали близько 50 осіб, у т. ч. Володимир, Дмитро, Микола та Федір Балабани, Петро, Степан Іванович, Степан Павлович і Теодор Недошитки, Іван, Микола й Павло Томківи, Петро Прус та ін.

1921 р. в Малому Ходачкові — 301 будинок, 1906 осіб. Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз Українок», а також кооператива, молочарня, аматорський драматичний гурток і хор.

У 1920-х рр. насипали символічну могилу УСС і воякам УГА. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки знищили майно українських установ; на село наклали контрибуцію у 700 злотих та кілька возів збіжжя і фуражу. 1932 р. працювали чотирикласна школа і дві олійні та млин.

Упродовж 1934—1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 109 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об'єднань — понад 130 осіб, у тому числі священик Михайло Осадца; у дивізії «Галичина» воювали Йосип Бріль та Олексій Івасечко; під час облави на «Лапаївці» 30 січня 1945 р. загинули Юліан Жук, Богдан Недошитко і Василь Яцків; у серпні 1945 р. у с. Товстолуг органи НКДБ спалили живою Теклю Лилик («Уляну»); криївки були на подвір'ях Анастасії П'ятківської, Володимира і Тимофія Турків.

21 серпня 1941 р. 184 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави.

31 січня 1945 р. в селі відбувся бій між 14 вояками УПА і внутрішніми військами МВС та «істрєбітєльним батальйоном» («стрибками»), близько 80 осіб, загинули 14 більшовиків, у т. ч. начальники військкомату і «стрибків»; після бою більшовики пограбували село і спалили три господарства; 14 квітня цього ж року вояки УПА розігнали станицю «стрибків».

20 січня 1948 р. під час примусового створення першого колгоспу більшовики багатьох селян побили, зокрема Полюг, Томківих, Корабля та ін.

У 1948 р. в Малому Ходачкові створено три колгоспи, які у 1950 р. об'єднали в один; у 1955 р. до колективного господарства приєднали колгосп с. Костянтинівка.

У жовтні 1992 р. на місцевому цвинтарі перепоховали останки повстанців Володимира Берези, Михайла Попіва, Дмитра Туроша і Василя Яцківа.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1386 осіб, з яких 634 чоловіки та 752 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1346 осіб[4].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,04 %
російська 0,59 %
польська 0,22 %
білоруська 0,07 %
молдовська 0,07 %

Релігія ред.

 
Вид на церкву архистратига Михаїла.

Є церква святого архістратига Михаїла (1800, кам'яна. Її почали будувати у 1775 році на місці старої, дерев'яної, але через брак коштів та інші обставини будівництво було завершене лише у 1800 році.). Настоятель храму — отець Василь Сліпчук, координатор руху «За тверезість життя» Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Збудована капличка (1993); встановлені фігури Пречистої Діви Марії (1997); Христа-Чоловіколюбця (2007).

Пам'ятки ред.

  • Фігури на честь скасування панщини, на захист від грому і блискавки (1872);
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968),
  • насипана символічна могила діячам ОУН і воякам УПА (1991).

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, ковбасний цех, дитячий садочок, 4 торгових заклади, зокрема «Колізей» та приватне підприємство «Садиба», яке популяризує сільський зелений туризм.

Є старий недіючий млин.

Функціонує зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив «Ходаки» (художній керівник — заслужений працівник культури України Михайло Полюга).

У серпні 2016 року на стіні місцевого будинку культури з нагоди 25-ї річниці Незалежності України з'явилося патріотичне панно, який створили митці з Тернопільщини.  Патріотичне панно з'явилося у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 27 вересня.

Населення ред.

Населення — 1352 особи (2001); 1241 особа (2014).

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Теодор Барабаш (1923—2014) — вчений, винахідник, громадський діяч, доктор гірництва в Іспанії);
  • Тома Водяний (1886—1973) — педагог, громадський діяч, літератор;
  • Теодор (Федір) Примак (1876—1934) — педагог, військовик, громадський діяч;
  • В. та Л. Вертепні — одні з праведників народів світу[6];

Працювали, перебували ред.

  • Володимир (у миру – Василь Поліщук) — релігійний діяч, єпископ;
  • Михайло Осадца — релігійний діяч;
  • Платон Воронько — поет, учасник партизанського з'єднання С. Ковпака;
  • під час німецько-радянської війни у бою за село відзначився Герой Радянського Союзу Семен Осипов.

Фотогалерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Віктор Уніят-Карпович Караманда // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. ↑ Віктор Уніят-Карпович Колонія // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Е. Бергер. Праведники народів світу на Тернопільщині. — «Русалка Дністрова». — 1994. — Грудень.

Література ред.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
    Дитячий майданчик відкрили у селі Малий Ходачків Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 березня.
  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малий_Ходачків&oldid=41393533