Щирець (річка)

Щире́ць (Щи́рка, Щерек, Щирок) — річка в Україні, в межах Львівського та Стрийського районів Львівської області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря).

Щирець
Щирка біля Щирця
49°49′01″ пн. ш. 23°53′42″ сх. д.
Витік	біля с. Оброшине
• координати	49°49′01″ пн. ш. 23°53′42″ сх. д.
Гирло	Дністер
• координати	49°30′45″ пн. ш. 23°55′14″ сх. д.
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Львівська область Львівський район Стрийський район
Регіон	Івано-Франківська область Львівська область
Довжина	46 км
Площа басейну:	434 км²
Притоки:	Ставчанка (права); Малечковича, Ковир, Прірва (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина 46 км, площа водозбірного басейну 434 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина переважно трапецієподібна, між селами Демня, Дроговиж зливається з долиною Зубрі. У паводок частина стоку Зубрі надходить у Щирець. Річище звивисте, завширшки 6—10 м, глибина — 0,5—1,5 м. Використовується на промислові, побутові потреби, рибництво. Поблизу села Наварія в 1950-х роках перегороджена дамбою, яка утворила ставок — Глинна Наварія.

Розташування

Річка бере початок у лісі між селами Оброшине і Лапаївка. Тече переважно з півночі на південь. Впадає у Дністер поблизу села Устя.

• Екологічний стан річки дуже незадовільний, оскільки вона протікає через багато населених пунктів (в її басейні розташовані місто Пустомити і селище Щирець).

Притоки

• Найбільша притока — Ставчанка, права притока завдовжки 21 км.
• Малечковича - ліва притока, починається на околиці села Скнилів. Тече переважно на південний захід через село Сокільники і у с. Малечковичі впадає у Щирецьке Водосховище.

Фотографії

• 
  Долина Щирки (вдалині село Піски)
• 
  Долина Щирки (вдалині село Попеляни)
• 
  Стариця річки Щирки

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Каталог річок України. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957.
• Львівська область. Історико-природничі нариси з краєзнавства. — Львів, 1994. — С. 37.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 630