Мала Снітинка

село Мала Снітинка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Фастівський
Громада	Фастівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32140150120039231
Основні дані
Засноване	початок XVII століття
Населення	967
Площа	1,31 км²
Густота населення	738,17 осіб/км²
Поштовий індекс	08523
Телефонний код	+380 4565
Географічні дані
Географічні координати	50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.Координати: 50°06′51″ пн. ш. 29°56′53″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 29.94806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	156 м
Водойми	р. Шахрайка
Місцева влада
Адреса ради	08500, Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, пл. Соборна, 1
Карта
	Мала Снітинка
	Мала Снітинка
Мапа
	Мала Снітинка у Вікісховищі

Мала́ Снітинка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 967 осіб. Розташоване за 5 км від Фастова біля річки Унава на автодорозі Фастів — Київ (через Кощіївку).

Географія

Селом протікає річка Шахрайка, що впадає в Унаву.

Назва села

Назва села тісно пов'язана з назвою села Велика Снітинка. Вона, найвірогідніше, утворена від назви великоснітинської місцевої річки Снітки. Хоча на Фастівщині є багато легенд і про сподвижника Семена Палія козака Снятенка. Але так як є відомості про існування великоснітинської Снятинки у 1594 році, то назву селу, мабуть, дала таки р. Снітка. Її ж назва походить від назви риби, бо на Русі у давньоруській мові рибу часто називали СНЄДЬ, СНЯТЬ. Річка Снітка нині разом з іншими струмками сполучена з річкою Унавою. Раніше це була більш повноводна річка, тому Мала Снітинка за козацьких і царських часів була далеко не бідним селом.

Історія

Згідно Андрусівського перемир'я 1667 р. Снітинка і Велика і Мала залишились у складі Польщі, однак у 1690 році під час повстання Палія села захопили козаки. А з 1704 були підпорядковані гетьману Мазепі та Орлику до 1712. У 1712 повернуті Польщі до 1793, коли відбувся другий поділ Речі Посполитої. За часів царської Росії багато мешканців села і сусідньої Малої Офірни Фастівської ходили до церкви с. Снігурівка.

У 1920—1922 роках багато мешканців села брали участь у повстанських гайдамацьких загонах дорогинського отамана Гайового і мотовилівському петлюрівському повстанському комітеті, через що були репресовані новою більшовицькою владою. У ті часи у селі знаходилася місцева просвітницька хата-читальня. Нелегко проходив у селі і процес суцільної колективізації 1929—1930 років, коли виник місцевий колгосп ім. Молотова. Немало постраждало село і у голодоморні 1932—1933 рр. та часи масових сталінських репресій 1930-х років.

21-22 липня 1941 року у село прийшли німці і члени висланих з Галичини похідних груп ОУН. За участі ОУНівських представників у Малій Снітинці було обрану сільську управу на чолі з старостою Володимиром Дармостуком, а під час війни у селі була низова ланка Фастівської ОУН. Сільуправа діяла у селі до 6 листопада 1943 року — часу відвоювання села від німців. У Малій Снітинці відразу було відновлено колишній колгосп ім. Молотова, а у М. Офірні — колгосп ім. 22 Січня.

У 1951 році малоснітинський колгосп було об'єднано з великоофірнянським колгоспом в укрупнений, а згодом до нього долучили і колишній малоофірнянський колгосп. Цей укрупнений колгосп пізніше став радгоспом «Фастівським», а у часи незалежності України — КСП «Фастівське».

У 1993 році в селі виник осередок Товариства «Просвіта» і довгий час у Малій Снітинці існував єдиний в районі Народний дім «Просвіта» на зразок колишніх просвітницьких хат-читалень.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	906	93.69%
російська	57	5.89%
білоруська	4	0.42%
Усього	967	100%

Постаті

Гега Руслан Юрійович (1984—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Руденко Марко Тимофійович ( 1889 - 1919) -- учасник першої світової війни, кавалертст. У 1918/19 належав до загону Гайового. Загинув у бою з білогвардійцями.