Мала Павлівка
Мала́ Павлі́вка — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1732 осіб. Входить до складу Комишанської сільської громади.
| село Мала Павлівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Тер. громада | Комишанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59040090090053107 |
| Облікова картка | Мала Павлівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1732 |
| Поштовий індекс | 42730 |
| Телефонний код | +380 5446 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′51″ пн. ш. 34°33′15″ сх. д. / 50.28083° пн. ш. 34.55417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
184 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42730, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Мала Павлівка |
| Карта | |
  Мала Павлівка | |
 Мала Павлівка | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Село Мала Павлівка знаходиться між річками Ташань і Грунь. На відстані до 1,5 км розташовані села Кударі, Закаблуки, Бурячиха і Обертень (зняте з обліку в 1988 році). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1705. До районного центру — 35 км.
Історія
ред.Село відоме з другої половини XVII століття.
Ознаки життя людей до нашої ери та в середні віки — численні кургани-поховання навкруг села. Поселення на місці сучасної Малої Павлівки виникло в середині 17 сторіччя. Заселяли його козаки та селяни-переселенці з правобережжя Дніпра. Це поселення віносилося до Грунських хуторів. На початку 40-х років 17 сторіччя ці землі пожалувані ротмістрові литовської сторожової охорони в Зінькові Григорію Павловичу, котрий збудував тут першу церкву Петра і Павла та дав назву цьому поселенню Павловочка, як воно й називалося до середини 19 сторіччя. Пізніше Павлович або його нащадки жалують село зновствореному чоловічому монастиреві в селі Скелька: відтоді це монастирське село. Перший спомин про нього ми знаходимо в документі гетьмана Розумовського, де вказується, що «сельцо Павловочка» надано Скельському монастирю в 1681 році. У селі проживало козаче та селянське населення. Посполиті (селяни) були власністю Скельського монастиря, козаки відбували службу в складі Грунської сотні.
На початок 17 сторіччя тут проживало 1056 осіб. Малася церква Петра і Павла. З 1810 року селом володіє один з нащадків Грунського сотника Василя Бразоля — Євген Бразоль, що будує тут родовий маєток і дає початок відомому на Полтавщині поміщицькому роду. Тут видобувають селітру, випалюють цеглу. За селом — багато вітряних млинів. Люди займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, розводять худобу.
У 1902 році збудована кам'яна церква Петра і Павла — окраса всього краю. До революції це було невелике, але доволі заможне село. Малася трикласна школа, лікарня для сифілітичних хворих, народна сходня. Навкруги села розкинулися такі хутори: Солов'ї, Куликівщина, Бесарабів хутір, Качанів хутір, Щомин хутір, Вакуловщина, Закаблуків хутір, Бурячиха, Обертень, Євгенталь, Шевченки, Неплатино. В основному землі навкруг села належали поміщикам Бразолям.
1961 року почалася експлуатація Качанівського нафтового родовища.
1978 року запущений Качанівський газопереробний завод.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Комишанської сільської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Охтирського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[2].
Культура
ред.Традиція приготування сушки із фруктів у селах Охтирщини є об'єктом нематеріальної культурної спадщини України.[3][4]
Відомі люди
ред.Народились
ред.- Бразоль Григорій Євгенович — останній предводитель дворянства Зіньківського повіту (з листопада 1892). Камергер Миколи ІІ.
- Бразоль Лев Євгенович — перший у Росії лікар-гомеопат. Засновник Російського гомеопатичного товариства.
- Бразоль Сергій Євгенович — громадський діяч, чиновник, гофмейстер Миколи ІІ.
- Євген Глива — український легкоатлет.
- Дяченко Олександр Антонович — архітектор і художник.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Охтирська сушка стала культурною спадщиною
- ↑ Приготування сушки з Сумщини визнали нематеріальною культурною спадщиною
Посилання
ред.- Погода в селі Мала Павлівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт с. Мала Павлівка [Архівовано 18 березня 2019 у Wayback Machine.]