Максимів Ілько Федорович

(Перенаправлено з Максимів Ілько)

Ілько Максимів син Федя[1] (Ілля Федорович) (6 серпня 1884, м-ко Коропець, нині смт, Монастириський район, Тернопільська область, Україна — 16 листопада 1954, Ебондан, Франція) — український галицький громадський та кооперативний діяч. Війт Коропця.[2]

Ілько Максимів
Народився 6 серпня 1884(1884-08-06)
м-ко Коропець, нині смт Монастириського району Тернопільської області, Україна
Помер 16 листопада 1954(1954-11-16) (70 років)
Ебондан, Франція
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Місце проживання Коропець
Діяльність громадський та кооперативний діяч
Відомий завдяки делегат Української Національної Ради ЗУНР
Посада війт
Конфесія УГКЦ
Батько Федь Максимів

Життєпис ред.

Народився 6 серпня 1884 року в містечку Коропці (тоді Бучацького повіту Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині смт Монастириського району Тернопільської області, Україна) і проживав у ньому. Після повернення з війська почав організовувати громадське життя в Коропці.

Засновник: читальні товариства «Просвіта» на Перевозі (вулиця в Коропці[1]); аматорського театрального гуртка при читальні товариства «Просвіта», який у 1910 р. дав першу виставу «Ой, не ходи, Грицю»;[3] кооперативи з виробництва цементової дахівки (черепиці); філії протипожежного товариства «Січ» (одного з найкращих у Бучацькому повіті, яке брало участь у Січовому Народному Здвизі 1911 р., Січовому Злеті 28 червня 1914 р. у Львові.[1] Співзасновник районової молочарні в Коропці (ініціатива селянина Михайла Соляника, згода відділу «Маслосоюзу» в Станиславові[4], її довголітній скарбник.

За деякими даними, у 1919 році у Станіславові[2] був обраний делегатом Української Національної Ради ЗУНР.[5]

У 1939 р. був обраний депутатом Народних Зборів Західної України.[6] Помер у притулку для літніх людей в Ебондані (Франція).

Примітки ред.

  1. а б в Мельник О. Спогади про Коропець // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина… — С. 562.
  2. а б Ясний Каганець України. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 27 грудня 2013. 
  3. Мельник О. Спогади про Коропець / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — С. 563.
  4. Сілецький В. Молочарська кооперація в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 315.
  5. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини… — С. 402.
  6. Маркевич В. Спогади про Коропець // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина… — С. 557.

Джерела ред.