Відкрити головне меню

Маковійчук Василь Іванович

український греко-католицький священик, репресований польською та радянською владою
(Перенаправлено з Маковійчук Василь)
отець Василь Маковійчук з їмостею Марією, 1915 рік

Маковійчук Василь Іванович (12 квітня 1888(18880412), Дядьківці — 8 лютого 1951, м. Вінниця) — український греко-католицький священик, репресований польською та радянською владою[1].

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Львівську духовну семінарію, 1912 року отримав сан священика. У липні цього ж року одружився з Марією-Аурелією, дочкою отця Григорія Козицького.

Душпастирську діяльність розпочав співробітником у селі Соснова Підгаєцького повіту Зарваницького деканату Львівської архидієцезії. А з 20 червня 1915 (у шематизмі Дмитра Блажейовського — 1923[2][3]) року служив на парохії в селі Хомчині (сучасний Хімчин) на Косівщині. Крім материнської церкви, отець Василь Маковійчук обслуговував дочірню церкву в Кривобродах, яка згоріла 28 червня 1987 року. Жив отець біля церкви у резиденції, збудованій 1884 року. Резиденцію «визволителі» пізніше використали під сільську раду та магазин.

1925 року всечеснійший отець Василь Маковійчук хрестив майбутнього Патріарха України-Руси Володимир (Романюк).

1935 року в Хімчині відбулися Святі Місії. Уділили їх Всечеснійші отці Редемптористи Василь (Величковський) та Степан Антонишин. Висповідалася вся парохія, отець Василь дуже цьому радів.

У селі отець Василь Маковійчук організував хор, читальню «Скала» (49 членів). Зусиллями отця церква отримала з Апостольської Столиці Хресну дорогу з XIV стаціями, канонічно креовану 1937 року, яка збереглася донині. Він не дозволив полякам будувати костел, виступав проти ополячування українців, за що був засуджений польською владою в липні 1939 року на вісім місяців.

З 1942 року душпастирська діяльність отця Василя відбувалася в селах Хлібичині Пільному та Борщеві на Снятинщині. Згодом він змушений був працювати під пильним оком репресивного режиму. 19 вересня 1945 року більшовики заарештували отця Василя Маковійчука, приписуючи співпрацю з німцями та антирадянську пропаганду. Доніс чекістам на отця комуніст Михайло Чайка. Справжні причини арешту були зовсім інші: отець Василь посвячував у Хімчині могилу січових стрільців, мав зв'язки з українським підпіллям. Посадили священика на бричку й повезли до Заболотова, де протримали майже два тижні, переведений до Станиславівської в'язниці. Військовим трибуналом військ НКВС Станиславської області 9 березня 1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі і 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна[4].

Загинув 8 лютого 1951 р. у Вінницькій в'язниці, місце поховання невідоме[4]. Реабілітований 27 вересня 1993 р. (12371 п)[4].

Вшанування пам'ятіРедагувати

2 серпня 2011 року на стіні Свято-Михайлівської церкви в Борщеві відкрито й освячено меморіальну дошку на честь священиків Данила Микитюка і Василя Маковійчука[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Гук В. Священики Української Католицької Церкви / Володимир Гук. — Коломия,1999. — 80 с.
  2. Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 247. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  3. Annotated List of Priests // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 335. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  4. а б в Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: у 5 томах. — Т.5: Городенківський, Снятинський і Тлумацький райони / упорядник Л. Вардзарук. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. — 330 с.
  5. У Борщеві освячено меморіальну дошку // Покуття Православне. Снятинський деканат УПЦ КП. —2011. — 2 серпня.