Вікіпедія

Майк Меньян

французький футболіст

Майк Меньян (фр. Mike Maignan, нар. 3 липня 1995(19950703), Каєнна, Французька Гвіана)  — французький футболіст, воротар футбольного клубу «Мілан».

Ф
Майк Меньян
Майк Меньян
Майк Меньян
Особисті дані
Народження 3 липня 1995(1995-07-03) (28 років)
  Каєнна, Французька Гвіана
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство  Франція[1]
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Мілан»
Номер 16
Юнацькі клуби
2003–2009
2009–2012 		Франція «Вільє-ле-Бель»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Франція «Парі Сен-Жермен B» 42 (-48)
2015–2021 Франція «Лілль» 149 (-146)
2021– Італія «Мілан» 39 (-29)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2010–2011 Франція Франція U-16 10 (-5)
2011–2012 Франція Франція U-17 12 (-11)
2012–2013 Франція Франція U-18 5 (-4)
2013–2014 Франція Франція U-19 3 (-2)
2014 Франція Франція U-20 1 (-0)
2015–2016 Франція Франція U-21 5 (-3)
2019– Франція Франція 5 (-3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 січня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 січня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Меньян народився в Гвіані. Його батько француз, а мати — гаїтянка. [2][3]

Меньян грав у юнацьких командах Парі Сен-Жермен, брав участь у розіграші юнацької Ліги Чемпіонів УЄФА в сезоні 2013/14 [4]

Перехід до дорослого футболу ред.

У липні 2013 року підписав свій перший професійний контракт з «Парі Сен-Жермен», але так і не зумів дебютувати в матчі за основну команду французького клубу. Влітку 2015 підписав 5 річний контракт з «Ліллем,» за який дебютував 18 вересня 2015, вийшовши на заміну на 72-й хвилині, після видалення Вінсента Еньєами в матчі 6 туру Ліги 1 проти Ренна. Він зумів відбити пенальті, але пропустив гол з гри. У наступному турі проти Реймса Меньян вперше вийшов в основному складі і знову зумів відбити пенальті, при цьому пропустивши 1 гол.[5]

9 грудня 2015 року на тренуванні пошкодив плече і був направлений до Парижа на операцїю[6]. Повернувся до тренувань після травми в березні 2016 року[7], однак до заявки на матч того сезону більше не потрапляв.

Сезон 2016/17 розпочав резервістом, граючи переважно у кубкових матчах. Меньян отримав свій шанс у квітні 2017 після травми Вінсента Еньєами, який вибув 15 квітня до кінця сезону[8]. Відтоді Меньян став основним воротарем «Лілля», з сезону 2017/18 ставши номером один в ієрархії воротарів спочатку Марсело Б'єлси, а потім і Крістофа Галтьє.

У сезоні 2018/19 здобув з «Ліллем» срібні медалі та отримав особисту відзнаку як найкращий воротар Ліги 1. В наступному сезоні відіграв за клуб повністю всі матчі Ліги 1 та дебютував у Лізі чемпіонів, навіть вивівши команду на матч проти «Челсі» з капітанською пов'язкою.

У сезоні 2020/21 років Меньян з «Ліллем» здобув титул Ліги 1, обійшовши в останній день чемпіонату свій колишній клуб ПСЖ на одне очко[9]. Меньян закінчив сезон залишивши свої ворота «сухими» 21 раз, Майку не вистачило однієї гри, щоб побити рекорд ліги[10].

27 травня 2021 року Меньян приєднався до італійського «Мілана», підписавши угоду на 5 років[11].

Міжнародна кар'єра ред.

Меньян грав за французькі збірні в категоріях до 16 і до 20 років. З командою футболістів не старше 17 років в 2012 році брав участь у чемпіонаті Європи в Словенії. Був капітаном цього складу збірної [12][13]

У травні 2019 був уперше викликаний до національної збірної Франції. Майк дебютував за збірну 7 жовтня 2020 року, замінивши Стіва Манданду у другому таймі товариського матчу проти збірної України, який закінчився перемогою з рахунком 7:1[14]. У травні 2021 року Меньян був включений до заявки національної збірної на чемпіонат Європи 2020 року[15].

Статистика ред.

Станом на 22 травня 2022 року

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього за
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15   «Парі Сен-Жермен» Л1 0 0 КФ+КФЛ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
2015–16   «Лілль» Л1 4 -3 КФ+КФЛ 0+1 0+-1 - - - - - - 5 -4
2016–17 Л1 7 -7 КФ+КФЛ 4+1 -4+-3 ЛЄ 0 0 - - - 12 -14
2017–18 Л1 34 -53 КФ+КФЛ 1+1 -2+-2 - - - - - - 36 -57
2018–19 Л1 38 -33 КФ+КФЛ 3+1 -2+-2 - - - - - - 42 -37
2019–20 Л1 28 -27 КФ+КФЛ 3+0 -4+0 ЛЧ 6 -14 - - - 37 -35
2020–21 Л1 38 -23 КФ 2 -3 ЛЄ 8 -12 - - - 48 -38
Усього за «Лілль» 149 -146 17 -23 14 -26 - - 180 -195
2021–22   «Мілан» A 32 -21 КІ 4 -4 ЛЧ 3 -7 - - - 39 -32
2022–23 A 22 -21 КІ 0 0 ЛЧ 7 -6 - - - 29 -27
Усього за «Мілан» 54 -42 4 -4 10 -13 - - 68 -59
Усього за кар'єру 203 -188 21 -27 24 -39 - - 248 -254

Статистика виступів за збірну ред.

Станом на 27 березня 2023 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
07-10-2020 Сен-Дені Франція   7 – 1   Україна товариський матч -1   46'
29-03-2022 Вільнев-д'Аск Франція   5 – 0   ПАР товариський матч -
06-06-2022 Спліт Хорватія   1 – 1   Франція Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -1
13-06-2022 Сен-Дені Франція   0 – 1   Хорватія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -1
22-09-2022 Сен-Дені Франція   2 – 0   Австрія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -   46'
24-03-2023 Сен-Дені Франція   4 – 0   Нідерланди Відбір до ЧЄ 2024 -
27-03-2023 Дублін Ірландія   0 – 1   Франція Відбір до ЧЄ 2024 -
Усього Матчів 7 Голів -3

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

  «Лілль»
  «Мілан»
  Збірна Франції

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
  2. ↑ Kao, Kevin, ред. (11 березня 2012). Rencontre avec le portier de l’équipe de France [Meeting with the France national team goalkeepr] (French) . Le Populaire. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
  3. ↑ CJSS — Le Franco-Haitien Mike Maignan: " Je veux devenir le numéro 1 au PSG (Franco-Haitian Mike Maignan: «I want to become PSG's number 1»). Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  4. ↑ Burke, Chris, ред. (11 березня 2014). Sánchez heads Madrid into semi-finals. UEFA. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2015.
  5. ↑ РЕЙМС - ЛИЛЛЬ - 1:0 (0:0). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
  6. ↑ LOSC : gros coup dur pour Maignan (французькою) . footmercato.net. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015.
  7. ↑ Football - Ligue 1 : le guyanais Mike Maignan de retour à l'entraînement plus tôt que prévu - Mediaphore [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ L1 – LOSC : Vincent Enyeama ne rejouera pas cette saison - Football 365 [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. ↑ Lille joy but what next for PSG?. BBC Sport (en-GB) . Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  10. ↑ Devin, Adam White and Eric (24 травня 2021). Lille hold their nerve to clinch their first Ligue 1 title for a decade. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  11. ↑ football24.ua. Мілан офіційно підписав лідера чемпіонського Лілля – він замінить Доннарумму. Футбол 24. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  12. ↑ F, Jonathan, ред. (5 лютого 2013). Photo, Shoot: Marvellous Maignan Breaks Boca Hearts Al-Kass International Cup. Just Football. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 25 липня 2015.
  13. ↑ Talents Hunter — Mike Maignan. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  14. ↑ France-Ukraine : Première sélection pour Maignan qui remplace Mandanda à la mi-temps | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  15. ↑ Бензема в списку. Заявка збірної Франції на Євро-2020. Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 травня 2021.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майк_Меньян&oldid=41173012