Відкрити головне меню

Майдан (Міжгірський район)

Міжгірський район, Закарпатська область

Майда́н — село в Україні, в Закарпатській області, Міжгірському районі. Відстань до райцентру становить 12 км і проходить автошляхом Р21. Відстань до обласного центру 135 км. Є декілька версій походження назви. Одна з них свідчить, що слово "майдан" — монголо-татарського походження і означає "торговище", тобто площу для торгівлі. Друга легенда розповідає, що назва села Майдан походить від слів "май дале".

село Майдан
Majdan, Zakarpats'Ka Oblast', Ukraine.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Міжгірський район
Рада/громада Майданська сільська рада
Код КОАТУУ 2122483301
Облікова картка Майдан 
Основні дані
Населення 1717
Поштовий індекс 90024
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°36′42″ пн. ш. 23°30′07″ сх. д. / 48.61167° пн. ш. 23.50194° сх. д. / 48.61167; 23.50194Координати: 48°36′42″ пн. ш. 23°30′07″ сх. д. / 48.61167° пн. ш. 23.50194° сх. д. / 48.61167; 23.50194
Середня висота
над рівнем моря
547 м
Водойми р. Голятинка, Ріка
Відстань до
обласного центру
135 км
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 90024, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Майдан, вул. Верховинська, 48, тел. 2-70-97
Сільський голова Маркович Олександр Олексійович
Карта
Майдан. Карта розташування: Україна
Майдан
Майдан
Майдан. Карта розташування: Закарпатська область
Майдан
Майдан

Історія села МайданРедагувати

Перша згадкаРедагувати

Перша згадка про село Майдан датується XVI. ст., тодішня назва села Борис Полянка. Назва Майдан з’явилася в XIХ. ст.

Дерев'яна церква Св. Миколи Чудотворця, XVIII ст.Редагувати

Доля церкви Св. Миколи Чудотворця, збудованої у XVIII ст. у с. Майдан трагічна, як і багатьох дерев’яних церков Закарпаття в часи буремної радянщини – з ініціативи тогочасної місцевої влади пішла з димом. Важко уявити розпач людей, які, попри заборони того часу йти за «опіумом для народу», збіглися на пожежу, яку було видно з усіх куточків села.

У книзі «По Україні» український мистецтвознавець і архітектор Юрій Логвин пише: «Ось погляньмо, як у селі Майдані поставив тесля свій твір. Між двома ущелинами знаходиться просторий столоподібний виступ гори, що повільно переходить у далекі гори. Саме тут майстер і вирішив поставити свою споруду на просторій площі, оточеній по краях гостроверхими ялинами. Чіткий силует храму серед ялин видно здалека – у небо піднімається висока башта з дуже великим шпилем».
Місце ідеально підійшло для будівництва храму: тут, у підніжжі гори, сходяться дві головні вулиці села, тепер Верховинська і Борканюка, а також дві річки – Ріка і Голятинка. На цьому місці церква була розміщена і в 1782, і в 1864 роках, про що свідчать  кадастрові та військові мапи Австро-Угорської імперії.

В єпископській візитації 1751 року згадано дерев’яну церкву Св. Миколи: «Шинґлями покрита, потрібний новий дах. Всіма образами украшена, благословенна від єпископа Стойки, з двома дзвонами… Цвинтар деревами огороженний». У 1801 р. згадують добру дерев’яну церкву, що вміщує 300 вірників». Ці дзвони після великої пожежі, що зруйнує будівлю до фундаменту, знайдуть розплавленими від високої температури у два злитки.

Дослідники дерев’яної архітектури Закарпаття дивувалися, як теслям вдавалося не лише знайти правильне місце для зведення будівлі, а й вписати її в ландшафт, не намагаючись «перекричати» природу – виглядало все аскетично, строго, пропорційно, з витонченими лініями. Подивіться, як надзвичайно виглядав високий готичний шпиль, підтримуваний стрімкими площинами двосхилих дахів, і лише головний фасад збагачувала аркада нижніх голосниць та вишукано профільовані стовпчики ґанку.

У вищевказаній книзі Юрій Логвин зауважує: «Знахідкою майстра треба вважати те, як небачено високий дах, що круто здіймає свої площини, гармоніює з невеликою баштою, яка виростає не з нижніх частин покрівлі (як у більшості майстрів), а з верхніх. Тому силует вийшов на диво монолітним, з сильним динамічним рухом ліній вгору, добре об’єднаним у формах шпиля з ледве обрисованими гранями».

Природа села МайданРедагувати

Клімат:

Село Майдан знаходиться в низині, що навкруги оточена горами, завдяки чому утворився неповторний мікроклімат з повітрям, що насичене гірськими травами влітку та хвойно-смерековою чистотою взимку. Відстань до озера Синевир - 41 км, до водоспаду Шипіт  - 29 км.

На північ від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Урочище «Голятин», на схід — заказник «Грабовець».

ПосиланняРедагувати