Майдан (Жовківський район)
Майда́н — село у Жовківському районі Львівської області. Належить до Крехівської сільської ради.
село Майдан | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Жовківський район |
Рада | Крехівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 4622784404 |
Облікова картка | Майдан |
Основні дані | |
Населення | 159 |
Площа | 0.81 км² |
Густота населення | 196.3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80352[1] |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°00′35″ пн. ш. 23°50′20″ сх. д. / 50.00972° пн. ш. 23.83889° сх. д.Координати: 50°00′35″ пн. ш. 23°50′20″ сх. д. / 50.00972° пн. ш. 23.83889° сх. д. |
Водойми | Млинівка |
Відстань до обласного центру |
30.8 км |
Відстань до районного центру |
19.2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80352, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Крехів, 66-4-21 |
Сільський голова | Драган Микола Богданович |
Карта | |
ІсторіяРедагувати
Майдан (пол. Majdan) — село, належало до Жовківського повіту, 14 км на південний захід від Жовкви (автошлях Т 1425). На захід і північ лежала Фійна, на схід Поляни, на південь Дубровиця (Городоцький повіт). Води з території села пливуть до потоку Фійна. Вздовж північного і східного кордонів села пливе малий струмок Білий на південь, а потім на південний захід і входить до Фійни, забравши з собою декілька менших струмків. У 1880 році було 222 жителі в гміні (усі греко-католики, за винятком кільканадцяти римо-католиків). Парафії греко-католицька була в Мокротині, римо-католицька в Жовкві. За часів Речі Посполитої село належало до королівської власності в Мервицькій державі у Львівській землі.
Природоохоронні територіїРедагувати
На схід від села розташоване заповідне урочище місцевого значення «Майдан». В напрямку села Мокротин — заповідне урочище «Журі».
Відомі уродженціРедагувати
В цьому селі народився Володимир Парасюк — сотник Євромайдану, що у промові 21 лютого 2014, висунув ультиматум щодо відсторонення В. Януковича від влади.
ПриміткиРедагувати
БібліографіяРедагувати
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.