Майбурова Катерина Вікторівна

радянська музикознавиця

Катерина Вікторівна Майбурова (дівоче прізвище — Попова, 5.12.1913, м. Верхотур'є, тепер Свердловська область, РФ — 24.05.2002, м. Київ) — радянський музикознавець, педагог. Матір Олени Зінькевич. Кандидат мистецтва (1947). Доцент (1947), в. о. професора (1969). Член Спілки композиторів України (1953).

Майбурова Катерина Вікторівна
Народилася 5 грудня 1913(1913-12-05)
Верхотур'є, Пермська губернія, Російська імперія
Померла 24 травня 2002(2002-05-24) (88 років)
Київ, Україна
Діяльність музикознавиця, музична педагогиня
Alma mater Свердловське музичне училищеd і Уральська консерваторія
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавстваd (1947)
Науковий керівник Друскін Михайло Семенович
Відомі учні Фількевич Галина Миколаївна
Заклад Свердловське музичне училищеd, Уральська консерваторія, Саратовська консерваторія, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Київський Державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Членство Національна спілка композиторів України
Діти Зінькевич Олена Сергіївна

Закінчила Свердловський музичний технікум, історико-теоретичний факультет Уральської консерваторії, аспірантуру при ній (1946, науковий керівник Михайло Друскін).

Викладачка Свердловської музичної школи (1934—1935), музичного училища (1935—1947), консерваторій — Уральської (1938—1949), Саратовської (1949—1953), Київської (1953—1977), Київського педагогічного інституту (1978—1992). Поміж учнів — кандидат мистецтва О. Коренюк, Г. Фількевич, Н. Шурова. Значну частину музикознавчого доробку присвячено українським композиторам — її сучасникам (Миколі Дремлюзі, Герману Жуковському, Віталію Кирейкові, М. Сільванському), а також російсько-українським музичним зв'язкам. Майбурова однією з перших у тодішньому СРСР звернулася до музичного краєзнавства як предмета наукового дослідження. Відіграла важливу роль в організації його Українського республіканського відділення товариства Есперанто (1980), його 1-й президент. Запровадила курси есперанто для студентів Київської консерваторії.

Творчий доробокРедагувати

  • канд. дис. «Музыкальная культура дореволюционного Среднего Урала» (К., 1947);
  • Музичні жанри. — К., 1959;
  • Програмна музика. — К.,1960, 21966;
  • Музика в боротьбі за мир. — К., 1962;
  • Чайковський на Україні. — К., 1965;
  • «Батьківщина» — цикл симф. поем М. Дремлюги. — К., 1966;
  • Микола Дремлюга. — К., 1968;
  • Віталій Кирейко. — К" 1979;
  • М. Глінка. — К., 1991;
  • Чайковские в Алапаевске. — Алапаевск, 2002 (у співавт. з В. Городиліною);
  • Російська музична література. — К., 1961, 21971;
  • Слухання музики: Метод, посібники для вчителів загальноосвітньої школи, 1—3 класи. — К., 1980; 4—5 класи — К., 1984;
  • М. Глинка в критике его современников // Науч.-метод, записки Киев, консерватории. — К., 1957;
  • Гордость украинского искусства //СМ. — 1957. — № 11;
  • Музыкальная жизнь Екатеринбурга // Из музыкального прошлого. — М., 1960. — Вып. 1;
  • Музыкальная жизнь дореволюционной Перми //Там само;
  • Вокальный цикл Н. Сильванского на слова С. Есенина // Украинская советская музыка. — К., I960;
  • Романси Чайковського і Рахманінова на слова Шевченка // Шевченко і музика. — К., 1966;
  • Основные черты эпического жанра в опере Глинки «Руслан и Людмила» //Укр. музыкознание. — К., 1966. — Вып. 2;
  • Глухівська школа півчих XVIII ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії // Укр. муз-во. — К., 1971. — Вип. 6;
  • Київська консерваторія за 50 років // Укр. музика. — К., 1972 (у співавт. з О. Шреєр-Ткаченко);
  • Теоретик-педагог // Музика. — 1972. — № 6;
  • Герман Жуковський // Там само. — 1973. — № 5;
  • «Один крок до кохання» // Там само. — 1974. — № 3;
  • Чайковський в Києві //Там само. — 1979. — № 4;
  • З'їзд білоруських композиторів // Там само. — 1981. — № 3;
  • На юбилейном вечере В. П. Рыбальченко // СМ. — 1981. — № 10;
  • Взірець високого служіння мистецтву // Михайло Роменський. Спогади, матеріали. — К., 1982;
  • "Есперанто означає «Той, що сподівається» // Наука і культура. Україна 1981. — К., 1982;
  • Мистецтво в житті вченого (В. Вернадський і музика) // Музика. — 1983. — № 6;
  • Из истории создания Свердловского музыкального училища им. П. И. Чайковского // П. И. Чайковский и Урал. — Ижевск, 1983;
  • Рахманінов у Києві // Наука і культура. Україна 1983. — К., 1984. — Вип. 18;
  • За покликанням — музикант // Музика. — 1985. — № 5;
  • М. Глінка у Качанівці // Наука і культура. — К., 1986. — Вип. 20;
  • Н. И. Сильванский // Они пишут для детей. — К., 1987;
  • Прем'єри опер Чайковського на Київській сцені // Чайковський та Україна. — К., 1991;
  • Музыкальное краеведение и его роль в концепции истории музыки // Музично-історичні концепції в минулому і сучасності. — Л., 1997;
  • Консерваторія в евакуації // Музика. — 1999. — № 4—5;
  • Чайковські в Алапаєвську // Історія музики в минулому і сучасності: Наук, вісник НМАУ. — К., 2000. — Вип. 12;
  • Родовід Миколи Маркевича //Київ, муз-во. — К., 2001. — Вип. 6 (передр.: Укр. муз. архів. — К., 2003. — Вип. 3);
  • Киевские премьеры опер Н. А. Римского- Корсакова (XIX —начало XX ст.) // Зі спадщини майстрів: Наук, вісник НМАУ. — К., 2003. — Вип. 30. — Кн. 1;
  • Мой строгий учитель [про М. С. Друскіна] // Наук, вісник НМАУ: Історія музики: концепції, інтерпретації, документи. — К., 2005. — Вип. 45;
  • The Openings of Rimsky- Korsakov's Operas in Kiev // Anton Rubinstein and Nikolaj Rimsky-Korsakov: Selected Operas. — Music-Edition Lucie Galland (Germany), 1997;
  • статті й нариси у періодиці, програми для нар. ун-тів культури;
  • метод, розробки, ст. в енциклопедіях, упоряд. та редагування. Лекції, радіопередачі. Літ.: Академія музичної еліти України. — К., 2004;
  • Штейнпресс Б. По лёгкому пути // СМ. — 1960. — № 8;
  • Шурова Н. Друкуємо спогади // Музика. — 1999. — N° 4—5.

ДжерелоРедагувати

Н. Костюк, А. Муха. // Українська музична енциклопедія, Т. 3. — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — С. 275-276