Ма́жа (від крим. macar, буквально — «мадяр, угорець»)[1], діал. мажа́ра[2] — різновид воза, який використовували чумаки. Кузов традиційної мажі — суцільний ящик, з внутрішнього боку обшитий лубом і розділений перегородкою на дві частини: більша — для вантажів, найчастіше сипких, менша — для господарського реманенту, одягу тощо. Мажі часто оздоблювались різьбленням. Такі типи возів були характерні для Центральної України та Півдня.

Чумацький віз. ЛІМ
Чумацький віз, XVIII ст. Музей Гуцульщини в Коломиї

Виготовлення маж було спричинено інтенсивним розвитком у 17—18 ст. чумацького промислу. Чумацька мажа брала до 40 пудів товару (до 655 кілограм) і проходила за літо до 2000 верст (до 2133 кілометрів), а то й більше. В середині 19 ст. тільки на Слобожанщині налічувалося до 3000 чумаків з 1, 2 або 3 мажами кожний.

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Мажара // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела ред.

  • Євген Шеченко «Народна деревообробка в Україні», словник народної термінології, 1997.

Посилання ред.