Відкрити головне меню

Мадлен Французька (королева Шотландії)

(Перенаправлено з Мадлен Французька)

Мадлен Французька також Мадлен Валуа (10 серпня 1520(15200810), Сен-Жермен-ан-Ле — 7 липня 1537, Единбург) — п'ята дитина і третя донька короля Франції Франциска I і його дружини, герцогині Бретані Клод І. Перша дружина короля Шотландії Якова V.

Мадлен Французька
фр. Madeleine de France
англ. Madeleine de Valois
Мадлен Французька
Портрет роботи Корнеля Ліона
Coat of arms of Madeleine of Valois as Queen consort of Scots.png
Прапор
принцеса Франції
1520 — 1537
Попередник: Шарлотта Французька
Наступник: Маргарита Французька
Прапор
Королева-консорт Шотландії[en]
1537 — 1537
Попередник: Маргарита Тюдор
Наступник: Марія Гіз
 
Народження: 10 серпня 1520(1520-08-10)
Сен-Жерменський палац, Королівство Франція
Смерть: 7 липня 1537(1537-07-07) (16 років)
Единбург, Шотландське королівство
Похована: Холіруд
Громадянство: ФранціяШотландія
Релігія: Католицтво
Династія: ВалуаСтюарт
Батько: Франциск I (король Франції)
Мати: Клод Французька
Чоловік: Яків V
Діти: немає.

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

Раннє життяРедагувати

Принцеса Магдалина народилася в Сен-Жермен-ан-Ле. Вона була п'ятою дитиною і третьою донькою французького короля Франциска I і його першої дружини, герцогині Бретані Клавдії I. Її матір була милою і доброю, але слабкою і хворобливою жінкою, ця риса передалась Магдалині у спадок від неї, принцеса провела дитинство в долині Луари. У віці чотирьох років Магдалина стала сиротою, її матір померла на 24-му році життя, в наслідок чергових пологів. За рік до смерті, 1523 народилася молодша сестра Магдалини, Маргарита, Після смерті матері маленьких: Магдалину і Маргариту, відправили на виховання до тітки (старшої сестри Франциска I) Маргарити, яка майже замінила їм матір, Маргарита віддавала їм всю свою материнську ласку і любов, оскільки своїх дітей вона ще не мала. У 1525 році відбулась «Битва при Павії» яка закінчилась поразкою для французів. Під час цієї битви її батько потрапив у полон, але вже через рік він повернувся з полону, підписавши принизливий Мадридський договір. У 1527 році Магдалина і її сестра Маргарита переїжджають жити в Наварру, в зв'язку з новим одруженням їхньої тітки Маргарити, яка вийшла заміж за короля Наварри Генріха II. В Наваррі вони проживали до 1530 року. Того року Франциск I одружився вдруге на Елеонорі Габсбург, її не любив ні король, ні французькі придворні, але сама вона була доброю жінкою, зразу ж після весілля вона забрала принцес до свого двору, вона турбувалася про них як могла. Тому Магдалина і її сестра виросли в любові та турботі[1].

Шлюбні переговориРедагувати

За три роки до народження Мадлен був підписаний Франко-Шотландський договір в Руані[en], метою якого було підтримати Старий союз після поразки шотландців у битві біля Флоддена. Одним з положень договору був шлюб шотландського короля з французькою принцесою. У квітні 1530 року Іоанн I (герцог Олбані)[en], був уповноважений завершити переговори про шлюб Якова V і Мадлен[2]. Однак, оскільки Мадлен не володіла чудовим здоров'ям, була запропонована інша французька наречена — Марія Бурбон — і придане, рівне приданому доньки французького короля.

Яків V погодився на шлюб з Марією і в 1536 році вирушив до Франції, щоб зустрітися з нею. Але тут він зустрівся і з Мадлен, був вражений її ніжністю й попросив у короля її руки. Посилаючись на хворобу принцеси і суворий клімат Шотландії, який міг виявитися фатальним для здоров'я доньки, що вже похитнулося, Франциск І не дав згоди на шлюб[3].

Яків V продовжував наполягати на шлюбі саме з Мадлен і, оскільки сама принцеса висловила жвавий інтерес до молодого шотландського короля, Франциск I дав згоду на шлюб. Пара обвінчалася 1 січня 1537 року в Соборі Паризької Богоматері[4]. Франциск I надав доньці дуже щедре придане, яке допомогло поповнити спорожнілу шотландську скарбницю. Згідно зі шлюбним договором, підписаним у Блуа, Мадлен відреклася від усіх своїх прав, а також від прав своїх спадкоємців на французьку корону. У разі передчасної смерті її чоловіка у розпорядженні Мадлен залишалися володіння в графствах Файф, Стратерн[en], Росс і Оркні, які включали в себе Фолклендський палац, замок Стерлінг замок Дінгуолл[en] з лордством Галлоуей і замком Трив[5].

Королева ШотландіїРедагувати

 
Герб Мадлен як королеви Шотландії. Герб зображує: половину герба Шотландії (ліва частина) і половину герба Франції (права частина).

Після кількох місяців святкових гулянь і святкувань на початку травня 1537 року молодята відбули в Шотландію. На той момент здоров'я Мадлен вже викликало серйозні побоювання, і після прибуття в Шотландію принцеса вже була тяжко хвора. Королівська пара прибула в Літ напередодні Трійці о 10 годині ранку 19 травня[6]. За словами Джона Леслі[en] кораблі буквально ломилися від приданого Мадлен.

Зберігся докладний список весільних подарунків Франциска I[7]. Разом з Мадлен у Шотландію прибули і 11 французьких членів її двору: колишня гувернантка Мадлен Анна Бюссі, мадам Монтре, мадам Брен, секретар Мадлен Жан Ланжеак, єпископ Ліможа, майстер господарства Іоанн Сент-Обін, сквайр Карл Марконні, доктор Мастер Патрі, пажі Джон Краммі і П'єр де Ронсар, хутровик Гіллан, м'ясник Іоанн Кеннет і перукар Ентоні[8].

СмертьРедагувати

Мадлен написала батькові з Единбургу 8 червня 1537 року, повідомивши, що їй полегшало і симптоми хвороби майже зникли[9]. Однак місяць опісля, 7 липня 1537 року, не доживши трохи більш як місяць до свого сімнадцятиріччя, Мадлен, яку прозвали в Шотландії «літньою королевою», померла на руках у чоловіка в Единбурзі. Тіло Мадлен віддали землі в Холірудському абатстві.

Весілля і смерть королеви Мадлен оспівав поет Девід Ліндсей[en] «Deploration of Deith of Quene Magdalene»[10].

Менш як через рік Яків V одружився з овдовілою Марією Гіз, яка була присутня на весіллі Мадлен. Двадцять років по тому в Единбурзькому замку при складанні опису були знайдені два маленьких золотих кубки, агатовий умивальник, яшмова ваза і кришталевий глечик, подаровані Мадлен у Франції, коли вона була дитиною[11].

ПриміткиРедагувати

  1. eregwen.livejournal.com/704379.html
  2. Hannay, 1954, с. 43—44, 51—52, 170
  3. Ashley, 1999, с. 570
  4. Lindsay Webster. Why did the «Rough Wooing» Fail to break the Auld Alliance?. Rough Wooing (en). gaddgedlar.com. Процитовано 2015-09-06. 
  5. Hannay, 1954, с. 325—326
  6. State Papers Henry VIII / Clifford to Henry VIII. — 1836. — С. 79.
  7. Balfour, 1824, с. 266—267
  8. Thomas, 2005, с. 45
  9. Hannay, 1954, с. 331—332
  10. Lindsay, 2000, с. 101-108, 260-266
  11. Thomson, 1815, с. 63

ДжерелаРедагувати

  • Ashley, Mike. {{{Заголовок}}}. — P. 570. — ISBN 0786706929, 9780786706921.
  • Balfour, James. The Historical Works. — Т. 1. — P. 266—267.
  • Hannay, Robert Kerr. {{{Заголовок}}}. — 468 p.
  • Leslie, John. The History of Scotland. — P. 299.
  • Lindsay, David. Sir David Lyndsay selected poems. — P. 101—108, 260—266.
  • Marshall, Rosalind Kay. Scottish Queens, 1034-1714. — P. 101. — ISBN 1862322716, 9781862322714.
  • Thomas, Andrea. Princelie Majestie: The Court of James V of Scotland, 1528-1542. — P. 45. — ISBN 085976611X, 9780859766111.
  • A collection of inventories and other records of the royal wardrobe and jewelhouse; and of the artillery and munitioun in some of the royal castles. — P. 63.