Магрибська кухня
Кухня Магрибу — це кухня регіону Магриб, крайньої північно-західної частини Африки вздовж Середземного моря, що складається з країн Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко та Тунісу. Регіон має високу географічну, політичну, соціальну, економічну та культурну різноманітність, що впливає на його кухню та кулінарний стиль.
| Магрибська кухня | |
 | |
 Магрибська кухня у Вікісховищі |
Добре відомі страви з регіону включають кускус, бастіла, таджин й шакшука.
Витоки ред.
.svg)
Кухня Магрибу, західного регіону Північної Африки, що включає чотири країни: Алжир, Марокко, Туніс і Лівію, а також західноафриканську країну Мавританію, за походженням є берберською. Кухні Алжиру, Тунісу та Лівії також зазнали впливу французької та італійської кухні відповідно[1].
Кухня ред.
У магрибській кухні найпоширенішими основними продуктами є пшениця (для хліба хобз[2] і кускус[3]),[4] риба, морепродукти, козлятина, баранина[5], яловичина[5], фініки, мигдаль, оливки та різні овочі та фрукти.
Оскільки регіон переважно мусульманський, зазвичай їдять халяльне м'ясо. Більшість страв приправлені спеціями.
Вживання бобових, горіхів, фруктів і спецій є дуже помітним. Квашені лимони (l'hamd mrakad) і так звані «витримані в олії» оливки є відмінними елементами кухні[4].
Найвідомішою магрибською стравою за кордоном є кускус[6], виготовлений із пшеничної манної крупи. Таджин, посудина для приготування їжі, виготовлена з глини берберського походження, також є спільним знаменником у цьому регіоні, хоча страви та способи приготування сильно відрізняються. Наприклад, таджин у Тунісі — це запечена страва, схожа на кіш[7], тоді як у Марокко — це рагу, що готується повільно[8]. Пастилла також є важливою андалузькою стравою регіону[9].
Спеції ред.
Спеції, які можна знайти в кухні цього регіону: імбир, духмяний перець, кмин, шафран, паприка, гвоздика, кмин, коріандр, кайенський перець і куркума[10]. Свіжа перцева м'ята, петрушка або коріандр також дуже поширені. Часто використовуються такі суміші спецій, як рас-ель-ханут, бахарат, і пасти з чилі, як-от харісса (особливо в Тунісі).
Галерея ред.
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Alan Davidson (2014). Tom Jaine (ред.). The Oxford Companion to Food (вид. 3rd). Oxford: Oxford University Press. с. 12, 532—533, 835. ISBN 0-19-967733-6.
- ↑ Qarooni, Jalal (1996). Flat Bread Technology. Springer. с. 84–. ISBN 978-0-412-08111-8.
- ↑ Smith, Andrew (2013). The Oxford Encyclopedia of Food and Drink in America. Oxford University Press. с. 567–. ISBN 978-0-19-973496-2.
- ↑ а б MacVeigh, Jeremy (2008). International Cuisine. Cengage Learning. с. 273–. ISBN 1-111-79970-9.
- ↑ а б «North African Cuisine.» [Архівовано 2016-04-03 у Wayback Machine.] Jamaica Observer. Accessed June 2011.
- ↑ Cheshes, Jay (12 листопада 2012). Couscous Royale. Saveur. Процитовано 3 жовтня 2016.
North Africa's best-known dish has become one of the most widely consumed foods in France. These days, even ordinary neighborhood bistros often feature a couscous special one day of the week.
- ↑ Tunisian Tagine. BBC. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Cloake, Felicity (13 березня 2013). How to make the perfect chicken tagine. The Guardian. Процитовано 3 жовтня 2016.
Does this most famous of all Moroccan dishes actually need to be cooked in a real tagine?
- ↑ Best, Cassie. Chicken & almond pastillas. BBC. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Winget, Mary. Cooking the North African Way. с. 22.
Див. також ред.
