Магази́н — пристрій для розміщення набоїв[1] та подальшої подачі їх в патронник.

Магазин коробчатий для SIG SG 550. Збоку видно кріплення для сусіднього магазину

Типи магазинівРедагувати

Магазин може бути знімним (відокремлюваним), якщо його конструкція дозволяє відокремлювати від зброї, або незнімним. Магазин може знаходитись під стволом (підствольний), над стволом (надствольний) або з боку від ствола зброї.

За напрямом подачі набоїв магазин може бути[1]:

  • прямий: набої при подачі рухаються за прямою;
  • гвинтовий: осі набоїв при подачі рухаються по гвинтовій поверхні;
  • секторний: набої при подачі рухаються вздовж дуги неповного кола або спіралі;
  • круглий: набої при подачі рухаються вздовж кола; круглі магазини бувають:
    • дисковий: осі набоїв знаходяться перпендикулярно осі самого магазина;
    • барабанний: осі набоїв знаходяться паралельно або під певним кутом до осі самого магазина;

Набої в магазини можуть бути розташовані в один (однорядний) або декілька (багаторядний) рядів. Також набої можуть бути розташовані в шаховому порядку, тоді кожен ряд набої дещо зсунутий відносно сусіднього ряду. Також корпус магазина може мати спеціальні загини, які перешкоджають випаданню набоїв та служать попередніми напрямними при подачі набою в патронник.

Набої подаються в магазин через приймач, а з магазина — через подавач.

Коробчастий магазинРедагувати

У коробчастому магазині (часто його помилково називають «обоймою») набої розташовані паралельно. Найпоширеніший тип магазинів. Може бути з'ємний і нез'ємний. Можуть також бути однорядними, дворядними з шаховим розташуванням патронів, зрідка чотирирядними, що складаються з двох дворядних відсіків, ближче до горловини переходять в один дворядний. З'ємні можуть бути прямими і секторних (які також носять просторічне найменування «ріжки», в англійській традиції — «банани»).

Відрізняються високою надійністю і зручністю використання, але зазвичай мають невелику ємність (за винятком чотирирядних). Також використовуються різні способи скріплення двох-трьох коробчастих магазинів разом, для прискорення перезарядження, кустарного (ізоляційна стрічка) або заводського виготовлення (скоби).

Барабанний магазинРедагувати

Магазин циліндричної форми, в якому патрони розташовуються в один або кілька рядів біля стінок паралельно осі барабана (найчастіше неправильно називають «диском»). Має велику ємність, але важкий і менш зручний у використанні, пружина, яка подає набої, часто зводиться окремо, пальцями або спеціальним ключем. Використовується в деяких ручних кулеметах і пістолетах-кулеметах, рідко в самозарядних пістолетах, автоматах, єдиних кулеметах і самозарядних дробовиках. Не слід плутати з револьверним барабаном. Існують також двохбарабанні магазини.[2]

Дисковий магазинРедагувати

Дисковий магазин (в просторіччі «диск») — магазин, подібний до барабанного, але набої розташовані перпендикулярно осі диска, в один або кілька рядів. Через великий розмір і вагу застосовувався в основному в ручних кулеметах. Рідше застосовувався в танкових і авіаційних кулеметах (приклад: радянські ДА, ДТ). Випадки застосування дискового магазину в пістолетах-кулеметах дуже рідкісні. Такими є, наприклад, дослідний пістолет-кулемет Дегтярьова (1929) та американський ПК «American-180»

Трубчастий магазинРедагувати

Незнімний магазин в формі паралельної до ствола трубки, в якій набої розташовуються уздовж осі магазину. Відрізняється компактністю, простотою і надійністю при невеликої ємності. Недоліки: тривалість заряджання (необхідно заряджати магазин по одному набою), зміщення центру ваги зброї у міру вичерпання набоїв (що негативно позначається на влучності), неможливість використання набоїв з виступаючими гострими кулями (інакше, при віддачі відбувається наколювання капсуля наступним набоєм в магазині). Розташовується зазвичай під стволом, не збільшуючи розмірів зброї, хоча перші моделі багатозарядних гвинтівок могли мати його в прикладі. Використовується в дробовиках і в карабінах зі скобою Генрі.

Шнековий магазинРедагувати

Набої в ньому розташовані паралельно його осі, по спіралі, кулями вперед, і подаються пружиною, яку зводять окремо. Магазин виконаний у вигляді довгого циліндра, що має всередині спіральну напрямну для набоїв (шнек), що забезпечує рух набоїв до вихідного вікна. Зброя, яка використовує шнековий магазин: пістолет-кулемет Calico M960 (США), пістолет-кулемет ПП-19 «Бізон» (Росія), пістолет-кулемет ПП-90М1 (Росія). Відрізняється найбільшою відносною ємністю, так само як і в барабанному магазині, вимагає окремого зведення пружини після спорядження. Також існує північнокорейський автомат Type 88 (різновид АК-74) з магазином на 100 набоїв[3].

СтандартиРедагувати

STANAG (НАТО)Редагувати

Докладніше: Магазин STANAG
 
Два STANAG-сумісні магазини: на 20 набоїв виробництва Кольт та на 30 набоїв виробництва Heckler & Koch.

STANAG-сумісний магазин (англ. STANAG magazine)[4][5] або натівський магазин — конструкція знімного магазину, що була запропонована НАТО в жовтні 1980 року[6]. Невдовзі після прийняття на озброєння гвинтівкових набоїв 5,56×45 мм НАТО був запропонований стандарт і для магазинів: Standardization Agreement (STANAG) 4179. Він мав сприяти взаємній сумісності між магазинами та набоями військових з різних країн-членів альянсу та розв'язати проблеми з логістикою. Для стандартизації був запропонований магазин для автоматичної гвинтівки М16. Попри те, що зброя розрахована на цей магазин здобула великого поширення серед країн-членів, стандарт так і не був затверджений[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б ГОСТ 28653—90. Оружие стрелковое, Термины и определения. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ СОЮЗА ССР. 1991. 
  2. Двухбарабанный магазин Beta C-Mag
  3. North Korean Helical AK Magazines. armamentresearch.com. Процитовано 15 квітня 2017. 
  4. Gordon L. Rottman (2011). The M16. Osprey Publishing. с. 35–36. 
  5. Future Weapons, Kevin Dockery, © Penguin, 2007, Page 125—126
  6. Watters, Daniel: «The 5.56 X 45mm Timeline: A Chronology of Development Архівовано 16 березень 2015 у Wayback Machine.», The Gun Zone, 2000—2007.
  7. «NATO Infantry Weapons Standardization Архівовано 1 грудень 2012 у Wayback Machine.», NDIA Conference 2008