Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикативприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].

Глухий заясенний фрикативний
ʃ
Номер МФА134
Кодування
HTML (десяткове)ʃ
Юнікод (hex)U+0283
X-SAMPAS
КіршенбаумS
Брайль[en]⠱ (braille pattern dots-156)

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва

ред.
  • Глухий заясенний фрикатив
  • Глухий заясенний фрикативний
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
  • Глухий пост-альвеолярний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості

ред.

Властивості глухого заясенного фрикативного:

Приклади

ред.
Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська шыд [ʃəd] віслюк
азербайджанська şeir [ʃeiɾ] вірш
албанська shtëpi [ʃtəˈpi] дім
англійська sheep [ʃiːp] вівця Див. англійська фонетика
арабська[2] شمس [ʃams] сонце Див. арабська фонетика
баскська kaixo [kajʃ̺o] привіт
болгарська юнашки [joˈnaʃki] героїчно
валлійська 'siarad [ˈʃɑːrad] говорити Див. валлійська фонетика
вірменська (східна)[3] շուն [ʃun] собака
гебрейська וויסנשאַפֿטלעכע [vɪsn̩ʃaftləxə] науковий Див. гебрейська фонетика
гінді [ʃək] сумнів Див. фонетика гіндустані
ірландська sí [ʃiː] вона Див. ірландська фонетика
латвійська šalle [ˈʃalːe] кашне
литовська šarvas [ˈʃɐrˑvɐs] обладунок
македонська што [ʃtɔ] що Див. македонська фонетика
малайська syarikat [ʃarikat] товариство
маратхі ब्द [ˈʃəbˈd̪ə] слово Див. фонетика маратхі
нідерландська[4] sjabloon [ʃäˈbloːn] шаблон Див. нідерландська фонетика
німецька[5] schön [ʃʷø̈ːn] гарний Див. німецька фонетика
перська شاه [ʃɒːh] шах Див. перська фонетика
португальська[6] caixa [ˈkajʃɐ] коробка Див. португальська фонетика
румунська șefi [ʃefʲ] шефи Див. румунська фонетика
сербська шума [ʃûmä] ліс Див. сербська фонетика
словенська šola [ˈʃóːla] школа
турецька güneş [ɟyˈne̞ʃ] сонце Див. турецька фонетика
угорська segítség [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] допомога Див. угорська фонетика
уйгурська شەھەر [ʃæhær] місто
українська шахи ['ʃɑxɪ] Див. українська фонетика
фінська šekki [ʃekːi] перевірка Див. фінська фонетика
французька[7] cher [ʃɛʁ] дорогий Див. французька фонетика
шотландська гельська seinn [ʃeiɲ] співати Див. шотландська гельська фонетика

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

ред.
Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠̊˔
Номер МФА151 414 402B 429
Кодування
X-SAMPAr\_-_0_r
Звучання
noicon

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988), Spanish in the Americas, Georgetown University Press, ISBN 978-0-87840-094-2
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie (пол.), Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3-41104066-7
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—14, doi:10.1017/S0025100308003344
  • Roach, Peter (2004), British English: Received Pronunciation, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 239—45, doi:10.1017/S0025100304001768
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—21, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—64, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Thelwall, Robin (1990), Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.