МОДР

організація
(Перенаправлено з МОПР)

Міжнародна організація допомоги борцям революції , або МОДР (рос. Международная организация помощи борцам революции (МОПР)) — комуністична організація, що надавала матеріальну підтриму комуністичним терористам та лівим діячим по всьому світу. Створена 1922 року за рішенням Комінтерну. Мала відділення у десятках країн світу. Аналог комуністичного Червоного хреста. Перестала існувати 1947 року. На честь організації названо житловий масив Кривого Рогу, Україна.

Міжнародна організація допомоги борцям революції
(МОДР)
Оригінальна назварос. Международная организация помощи борцам революции
Дата заснування1922
Дата ліквідації1947
Типдоброчинна організація
ЗасновникиКомуністичний інтернаціонал
ГоловаЮліан Мархлевський (19221925)
Клара Цеткін (19251927)
Олена Стасова (19271937)
Офіційний сайтrhi-sri.org(англ.)
CMNS: МОДР у Вікісховищі

Історія

ред.

Створена 1922 року рішенням 4-го Конгресу Комінтерну. Задачі МОДР визначались таким чином:

  МОДР є організацією позапартійною і ставить собі на меті юридичну, моральну й матеріальну допомогу ув’язненим борцям революції, їхнім родинам і дітям, а також родинам загиблих товаришів. МОДР об’єднує навколо себе широкі маси робітників, селян та дрібних службовців без розрізнення їхньої партійної належності.  

В березні 1923 ЦК МОДР оголосив День Паризької Комуни (18 березня) своїм святом. До 1924 організація мала секції у 19 країнах. До 1932 МОДР об'єднувала 70 національних секцій, що включали близько 14 млн чоловік (з них 9,7 млн чоловік входили в МОДР СРСР, внески якої до фонду були найбільш значущими). До 1936 року МОДР, як і НКВС, мала право на видачу дозволів на в'їзд до СРСР. У міжнародному масштабі діяла до Другої світової війни. Радянська секція МОДР працювала до 1948 року (рішення ЦК МОПР СРСР від 12 лютого 1948 про розпуск секцій МОПР СРСР).

МОДР організовувала допомогу й підтримку Антоніо Грамші, Георгію Димитрову, Сакко і Ванцетті.

Голови ЦК МОДР

ред.

В роботі центральних органів МОДР брала участь Тіна Модотті.

Секції

ред.

За час роботи МОДР існували такі національні секції:

  • Австрія: Österreichische Rote Hilfe;
  • Болгарія;
  • Велика Британія: International Class War Prisoners Aid;
  • Німеччина: Rote Hilfe Deutschlands;
  • Іспанія: Socorro Rojo Internacional;
  • Італія: Soccorso rosso italiano. У «роки свинцю» (1970-ті), які стали десятиліттям терактів та політичної нестабільності, в Італії діяло декілька організацій Soccorso Rosso, що надавали юридичну, фінансову й організаційну допомогу радикальним позапарламентським лівим.
  • Мексика: Ліга підтримки борців, яких переслідують, (Liga Pro Luchadores Perseguidos). Наприкінці 1920-их років Фарабундо Марті став главою МОДР у Латинській Америці. Хуліо Антоніо Мелья, глава Комуністичної партії Куби, що перебував з 1926 року у вигнанні в Мексиці, став провідною постаттю в діяльності МОДР в країні.
  • Нідерланди: Roode Hulp Holland;
  • Норвегія: Norges Roede Hjelp;
  • Польська республіка: Czerwona Pomoc, з 1925 року — Czerwona Pomoc w Polsce. В жовтні 1933 року польська організація МОДР налічувала 9 тис. членів, з них 3 тис. у Західній Білорусі й Західній Україні. У 1936 році організувала конгрес працівників культури у Львові. У 1938 розпущена разом з КПП.
  • СРСР: Міжнародна організація допомоги борцям революції. Радянська секція МОДР була найбільш масовою й основним джерелом грошових коштів для міжнародної організації. Закрита 1947 року.
  • США: International Labor Defence. Американська секція була заснована в липні 1925 року на з'їзді в Чикаго. В Чикаго розташовувалась її штаб-квартира. Лідерами ILD були Джеймс Кеннон та Вільям Патерсон[en]. У 1946 об'єдналась з Національною федерацією за конституційні свободи й утворила нову організацію — Конгрес за громадянські права[en].
  • Фінляндія: Suomen Punainen Apu;
  • Франція: Secours Rouge International;
  • Швеція: Internationella röda hjälpen — svenska sektionen;
  • Югославія: Међународна црвена помоћ / Međunarodna crvena pomoć.

Видання

ред.

У Києві у 1924-1925 губернський відділ МОДР видавав журнал «Наша допомога».

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.