Л-8 «Дзержинець»
Л-8 «Дзержинець» (рос. Л-8 «Дзержинец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 квітня 1934 року на заводу № 189 у Ленінграді під заводським номером 264 та найменуванням «Дзержинець». Секціями залізницею підводний човен перевезено до Владивостока, де на заводі № 202 (Дальзавод) проводилася його збірка. 10 вересня 1935 року Л-8 спущений на воду, і 29 грудня 1936 року увійшов до складу Тихоокеанського флоту.
| Л-8 «Дзержинець» | ||
|---|---|---|
| Л-8 «Дзержинец» | ||
 | ||
| Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI | ||
| Верф | завод № 189, Ленінград/завод № 202, Владивосток | |
| Під прапором |  СРСР
| |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР
| |
| Порт приписки | Петропавловськ-Камчатський | |
| Закладений | 10 квітня 1934 | |
| Спуск на воду | 10 вересня 1935 | |
| Введений до складу флоту | 29 грудня 1936 | |
| Виведений зі складу флоту | 20 лютого 1959 | |
| На службі | 1936—1959 | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Радянсько-японська війна | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14,5 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,5 вузли | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Дальність плавання | надводна: 3 400 миль (6 300 км) на швидкості 14 вузлів (25,9 км/год) або 7 500 миль (13 900) на 10 вузлах підводна: 12,8 миль (23,7 км) на швидкості 8,5 вузлів (15,7 км/год) або 135 миль (250) на 2,5 вузлах | |
| Автономність плавання | 28 діб | |
| Екіпаж | 52 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 79,9 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,3 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,3 м | |
| Водотоннажність надводна | 1040 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата Б-2 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 533-мм носових торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ | |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К | |
16 серпня 1945 року Л-8 вийшов у свій єдиний бойовий похід із завданням прикриття десанту на Північно-Курильські острови, а також ведення розвідки в районі баз Катаока та Касівабара (східне узбережжя Шумшу та західного Парамушира). 20 лютого 1959 року підводний човен виведений з бойового складу Тихоокеанського флоту та використовувався в ролі навчально-тренувальної станції. В 1970 виведений зі строю, у 1989 році рубка Л-8 була встановлена як пам'ятник Л-19 у Владивостоці, в бухті Малий Улісс.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Подводная лодка «Дзержинец», Л-8, Б-24, УТС-89. Тип «Л» XI [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- «Л-8» («Дзержинец») [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Л-8, Б-24, УТС-89, Дзержинец XI серии [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- L-8. на uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 23 січня 2022. (англ.)
Література ред.
- Дмитриев В. И. — Советское подводное кораблестроение. — М.: Воениздат, 1990. — 286 с.: 8 л. ил.
- Ковалев Э. А. — Короли подплава в море червонных валетов. Хроника начального периода советского подводного плавания. 1918—1941 гг. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. — 428 с.
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. . Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
- Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.