I-28 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Історія
Японія
Назва: I-28
Будівник: Mitsubishi Kobe Shipyard
Закладений: 25 вересня 1939
Спуск на воду: 17 грудня 1940
На службі: 6 лютого 1942
Доля: 17 травня 1942 потоплений на шляху від Соломонових островів до Трука
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу B (I-15)
Водотоннажність: 2631 над водою, 3713 при зануренні
Довжина: 108,7 м
Ширина: 9,3 м
Осадка: 5,1 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 9,2 МВт
  • електромотор потужністю 1,5 МВт
Швидкість: 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
26000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
100 м
Екіпаж: 94
Озброєння:
  • 6 × 533 мм торпедних апаратів (всі носові), 17 торпед
  • 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11-го року
  • зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96
  • 1 літак Yokosuka E14Y
I-28. Карта розташування: Океанія
17.05.42
17.05.42
Район потоплення I-28

Корабель спорудили на корабельні компанії Mitsubishi у Кобе. Човни типу B, підтипу B1 (він же клас I-15), до яких належав I-28, мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, мінісубмарину для диверсійних операцій.

I-28 завершили на початку лютого 1942-го та з 24 лютого включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів.

До середини квітня I-28 провадив тренування у Внутрішньому Японському морі, а 15 квітня полишив його та попрямував до Океанії. 24 квітня човен прибув на схід Каролінських островів до атола Трук, де ще до війни була створена потужна база Імперського флоту, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів.

Вже через кілька діб, 30 квітня, I-28 вийшов у похід в межах «Операції МО», націленої на створення баз на сході Соломонових островів з наступним заволодінням Порт-Морсбі. До 5 травня він повинен був приєднатись до групи підводних човнів, котрі утворювали «завісу» в районі на південний захід від острова Гуадалканал з метою прикриття авіаносного ударного з'єднання (у середині дня 5 травня це з'єднання обігнуло зі сходу острів Сан-Крістобаль та попрямувало на захід уздовж південного краю Соломонових островів).

8—9 травня відбулась битва у Кораловому морі, внаслідок якої японці відмовились від висадки у Порт-Морсбі. Після цього 11 травня I-28 наказали повернутись на Трук, де вона повинна була пройти переобладнання для прийому мінісубмарини з подальшою участю в атаці на Сідней. Повідомлення було перехоплене та розкодоване американцями, котрі спрямували відповідні попередження своїм субмаринам.

Вранці 16 травня 1942-го від I-28 надійшло останнє повідомлення про певні проблеми із дизельним двигуном. А дещо більше ніж через добу I-28 помітили з USS Tautog. Останній за кілька годин до того вже зустрівся із I-22 та I-24, проте тоді торпедна атака виявилась невдалою.

Близько 11 години ранку Tautog випустив дві торпеди по I-28, одна з яких влучила в човен та примусила його зупинитись. Через шість хвилин з американської субмарини поцілили супротивника ще однією торпедою, що призвело до загибелі I-28 разом з усім екіпажем із 88 осіб.[1]

Примітки ред.

  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 13 травня 2009. Процитовано 2 грудня 2020.