Відкрити головне меню

Літературна премія «Metaphora»

українська щорічна приватна літературна премія для перекладачів за роботи в жанрах «поезія» та «есеїстика» із усіх європейських мов, крім російської

Літературна премія «Metaphora» — це українська щорічна приватна літературна премія для перекладачів за роботи, здійснені в жанрах «поезія» та «есеїстика» із усіх європейських мов, крім російської. Грошовий еквівалент нагороди становить 600 доларів США. 2012 року її заснувала Діана Клочко й Ігор Померанцев. Фундатор — Ігор Померанцев.

Літературна премія «Metaphora»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Тип літературна премія
Нагородження

Загальні положенняРедагувати

Засновники премії трактують її місію як концентрацію та представлення найкращих перекладів українською мовою, здійснених у жанрах «поезія» та «есеїстика» із усіх європейських мов, крім російської. На розгляд приймають також переклади зі східних мов — як виняток, після відповідних консультацій із фахівцями. Умовою належності до жанру «есеїстика» поданих на розгляд перекладних політологічних, філософських, літературознавчих, екзистенційних та інших текстів є те, що в означенні їх опублікованих оригіналів автори чи / і видавці вжили слово «есей» чи «есеїстика».

На конкурс премії приймаються переклади творів, написаних у ХІХ і ХХ століттях, не опубліковані в друкованому чи електронному вигляді. Обсяг кожного зокрема взятого перекладного тексту не може перевищувати 20 тисяч знаків (з пробілами). Кількість текстів від одного учасника конкурсу не обмежена. До кожного перекладу належить долучити оригінал і вказати джерела його походження.

Усі надіслані на конкурс матеріали спершу проходять атестацію у фахових консультантів — знавців поетики та відповідної мови, а тоді після схвалення оприлюднюються на призначеній для цього сторінці електронного часопису ALARUM.

Дату, до якої приймають запропоновані матеріали, визначають щорічно, коли оголошують про наступний конкурс.

Про результати конкурсу цієї щорічної премії оголошує один із членів журі або один із засновників. Переможець отримує гонорар, еквівалентний 600 доларам США. Премію вручають не пізніш як 16 вересня в одному з ресторанів Чернівців або Києва. На цій урочистості переможець має відкоркувати пляшку вина й випити його разом із членами журі та засновниками.

Конкурсні матеріали належить подавати Діані Клочко на електронну скриньку dia.knyzhka@gmail.com.

ІсторіяРедагувати

2012 року Діана Клочко й Ігор Померанцев започаткували літературну премію «Metaphora» як засіб стимулювати перекладання поезії та есеїстики. Видавці неохоче друкують твори таких жанрів і якщо й платять гонорари, то невеликі. Часто перекладачам доводиться друкувати власним коштом свої ж таки праці.

Засновники вибрали саме таку назву нагороди, взявши за основу буквальність і переносність грецького слова μεταφορά:

Вулицями грецьких міст курсують фургончики, що розвозять хліб, вино, сир, олію, на бортах котрих написано «metaphore», що й означає «перевезення». Літературний переклад — це також перевезення, тому перекладачів сміливо можна порівнювати з отими грецькими фургонами. Щоправда, перекладачі транспортують інші необхідні предмети: слова та нові сенси, переміщаючи їх за межі певної мови як цінний вантаж. Метафорично кажучи, вартість перекладу є вартістю поживи, життєво необхідної людині, котра знає кілька мов і дослухається до творення нових сенсів мовлення[1].

Члени журіРедагувати

2012 рікРедагувати

2013 рікРедагувати

2014 рікРедагувати

  • Марк Белорусець (Київ), Андрій Маслюх (Львів), Дзвенислава Матіяш (Київ), Ірина Славінська (Київ), Ірина Шувалова (Київ)

2015 рікРедагувати

2016 рікРедагувати

  • Андрій Маслюх (Львів), Дзвенислава Матіяш (Київ), Ірина Славінська (Київ), Остап Ножак (Чернівці), Мірек Боднар (Івано-Франківськ), Валерій Бутевич (Варшава)


ЛауреатиРедагувати

2012Редагувати

Дипломанти:

  • Ірина Шувалова — за переклад віршів Теда Г'юза
  • Олександра Гординчук — за переклад есею Джорджа Орвелла «Маракеш»
  • Неля Ваховська — за переклад есею Хосе Ф. А. Олівера
  • Галина Крук — за переклад віршів Казімєжа Вєжинського
  • Лілія Кухарська — за переклад есею Анджея Стасюка «Сука»
  • Особливим подарунком від Світлани Фесенко нагороджено Андрія Маслюха — за переклад есеїв Олдоса Гакслі та Умберто Еко

2013Редагувати

  • Остап Ножак — за переклад з польської поезій Боґуслава Фалицького, Ярослава Міколаєвського та есеїв Радослава Новаковського

Дипломанти:

  • Андрій Маслюх — за переклад есею Марка Твена
  • Олена Балера — за переклад поеми Вільяма Батлера Єйтса
  • Наталія Трохим — за переклад віршів Томаса Венцлови
  • Наталія Дьомова — за переклад віршів Едни Сент-Вінсент Міллей
  • Ірина Забіяка — за переклад віршів Івана Верніша
  • Олег Коцарев — за переклад віршів Івана Верніша
  • Особливим подарунком від часопису «Українська культура» нагороджені: Остап Ножак, Андрій Маслюх, Наталія Трохим
  • Особливим подарунком від художниці Інги Леві нагороджена Наталія Трохим
  • Особливим подарунком від Діани Клочко нагороджений Назарій Назаров — на пропозицію членів журі Ірини Шувалової і Марка Белорусця

2014Редагувати

  • Переможець премії: Катерина Калитко — за всі подані переклади
  • Переможець премії «Переклад одного вірша»: Наталя Бельченко

Дипломанти:

  • Олексій Оболенський — за переклад есеїв Зіґфріда Ленца «Мої ніжні зулейки»
  • Анна Вовченко — за всі подані переклади
  • Ірина Гаврилюк — за переклад добірки віршів Чарлза Буковскі «Любов — це собака з пекла»
  • Ірина Карівець — за всі подані переклади
  • Ольга Смольницька — за переклад добірки віршів «З ірландських англомовних поетів»
  • Особливим подарунком від Польського Інституту нагороджений Остап Ножак — за переклад циклу віршів Анети Камінської.
  • Особливим подарунком від Ґете-Інституту нагороджений Олексій Оболенський — за переклад есеїв Зіґфріда Ленца «Мої ніжні зулейки»

2015Редагувати

Дипломанти:

  • Зоя Бідило — за переклад есею Джона Ешбері «Автопортрет в опуклому дзеркалі»
  • Тетяна Винник — за переклад поезій Сільвії Платт
  • Роксолана Задорожна — за переклад есею Адама Заґаєвського «Львів»
  • Ірина Карівець — за переклад есею Хорхе Кадавіда «Мова поезії: між аналогією і утаєнням»
  • Тетяна Кривов'яз — за переклад поезій Едварда Томаса
  • Анатолій Мойсієнко — за переклад збірки поезій «Білоруський сонет»

Одержали заохочувальні нагороди:

  • Ірина Гаврилюк — за переклад вибраних поезій Фернандо Пессоа і Пабло Неруди
  • Ольга Смольницька — за переклади з англійських і польських поетів
  • Наталія Трохим — за переклад вірша Володимира Орлова «Клава»

2016Редагувати

Переможці:

  • Валерій Бутевич — за переклади есеїв і поезій Збіґнєва Герберта
  • Олександра Гординчук — за переклад збірки "Чімаманди Нґозі Адічі «Нам усім слід бути фемініст(к)ами»
  • Особлива відзнака: Ольга Андрухова — за переклад есеїв Джуліана Барнза
  • Спеціальна відзнака пам'яті Нонни Сорокіної за переклад із сербської: Олена Концевич — «З поезій Мілени Маркович»

Дипломанти:

  • Юрій Зуб. Вілле-Югані Сутинен. «П'ять варіацій України»
  • Северин Маркіян Сокальський. Олдос Гакслі. «Музика вночі»
  • Наталія Шимон. Антьє Равіч Штрубель. «Що залишається явним», Армін Баумґартнер. «Коли фрау Шу хвилюється»
  • Марина Семенкова. Крістофер Хітченс. «Смерть в законі: роздуми очевидця»
  • Ольга Здір. Федеріко Гарсія Льорка. «Поема канте хондо»
  • Максим Солодовник. «З поезій Ґеорґа Гайма»
  • Наталія Дьомова. «З поезій Віслави Шимборської»
  • В'ячеслав Левицький. «З білоруської поезії 1990-х — 2010-х років», Альгерд Бахаревич. «Герберт Веллс, заслужений вчитель БРСР»
  • Олена Балера. «З Роалда Дала»
  • Софія Челяк. «З поезій Вацлава Граб'є»

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати