Бойченко Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Бойченко | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Віта Бревіс | |||
Народився | 15 грудня 1970 (53 роки) Чернівці, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | літератор | |||
Сфера роботи | теорія літератури[1], літературна критика[1], есей[1], переклади з польськоїd[1], переклади на українськуd[1], політика[1] і коментар[d][1] | |||
Alma mater | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1992- по сьогодні | |||
Жанр | есеїстика, колумністика, літературна критика, переклад | |||
Magnum opus | «Щось на кшталт шатокуа» | |||
Премії | Лауреат премії Книжка року Премія імені Юрія Шевельова (2015) | |||
| ||||
Бойченко Олександр Володимирович у Вікісховищі | ||||
Олександр Володимирович Бойченко (* 15 грудня 1970, Чернівці) — письменник, літературний критик, перекладач, есеїст[2][3][4], колумніст.
ред.Життєпис
ред.1992 року закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Російська мова та література».
1996 року захистив дисертацію[5] на тему: «Суд над Сократом у європейській літературі: функціонування традиційної структури», кандидат філологічних наук[6][7].
У 1992–2008 роках доцент Чернівецького університету[8][9][10], викладач зарубіжної літератури, а також співредактор інтернет-часопису «Потяг 76», колумніст «Українського Журналу» (Прага), журналу «Країна» (Київ), газети «Молодий буковинець» та інших. У 2005 і 2008 роках — учасник стипендіальної програми міністра культури Польщі Gaude Polonia.
З 2008 року зосереджується на творчій роботі: художній редактор декількох десятків книг, автор шести збірок есе та кількох сотень публікацій у наукових і періодичних виданнях, перекладів на українську з польської та російської.
Член журі премії «Книжка року» до 2002 року[11][12].
Перший лауреат «Книжки року» у номінації найкращий медіакритик[12].
2015 року за книгу «Більше / Менше» присуджено премію імені Юрія Шевельова, за художню та наукову есеїстику.[13] Лауреат з 2013 року оголошується щороку 17 грудня, у день народження Юрія Шевельова.[14][15]
Погляди
ред.Олександр Бойченко в книзі «Щось на кшталт шатокуа» (Івано-Франківськ, 2003) висловив таку думку: «Скандальна книжечка Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко“ незрівнянно корисніша для читача, ніж гори совкової шевченкознавчої літератури.[16]
Творчий доробок
ред.Книги
ред.- Щось на кшталт шатокуа[17]. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — 136 с.
- Шатокуа плюс. — Львів: Піраміда, 2004. — 192 с.
- Аби книжка. — Чернівці: Книги — XXI, 2011. — 276 с.[18][19][20]
- Мої серед чужих. — Чернівці: Книга-ХХІ, 2012. — 320 с. Зміст та деталі
- Більше/Менше. — Чернівці: Книги — XXI, 2015. — 200 с.
- 50 відсотків рації. — Чернівці: Книги — XXI, 2016. — 160 с.
- Гра на вибування. — Чернівці: Книги — XXI, 2022. — 184 с.
Переклади
ред.З польської:
- Даніель Одія. Тартак / Пер. з пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. — 168 с.
- Тадеуш Боровський. У нас, в Аушвіці… / Пер. із пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги ХХІ, 2014. — 272 с.
Критика: ЛітАкцент [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.], 19 листопада 2014 - п'єси «Пісочниця» і «Перший раз» Міхала Вальчака;
- «Валіза» Малґожати Сікорської-Міщук;
- «Тикоцін» Павела Демірського і Міхала Задари, а також близько двадцяти творів «малої форми» Тадеуша Боровського, Марека Гласка, Юзефа Гена, Лешка Колаковського, Анджея Стасюка, Ольги Токарчук, Яна Гімільсбаха, та ін.
З російської:
- Віктор Єрофєєв. Хороший Сталін/ Пер. з рос. О. Бойченка. — Львів: ВНТЛ-Класика (серія «Колекція Перфецького»), 2006. — 344 с. ISBN 966-8849-28-0
- Ігор Померанцев. «Баскський собака» (повість) (із збірки «КҐБ та інші…»[21].)
Статті
ред.- До теорії українського маразму[недоступне посилання з червня 2019] // «Дзеркало тижня» № 36, 20 Вересень 2003
- Неформат[недоступне посилання з червня 2019] // «Дзеркало тижня» № 5, 07 Лютий 2004
- «Дзеркало тижня». search Олександр Бойченко
Есе
ред.- Табачнік — моє всьо [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український журнал — 5/2010
- Моя резолюція з приводу ситуації в Європарламенті [Архівовано 14 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Українська правда, 07 квітня 2010, 15:48. Див. також Український журнал — 4/2010 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]: укр [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], pol [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], рус [Архівовано 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Сповідь расиста [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український журнал — 3/2010
Інтерв'ю та блоги
ред.- Бойченко демонстрував чернівчанам «Більше/Менше» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Лист німецькій подрузі [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Зайві люди, тобто інтелектуали [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чат з Сергієм Жаданом на порталі Artvertep.com [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Олександр Бойченко на порталі Дзиґа
- «Письменник може бути негідником або святим — якість тексту від цього не залежить»[недоступне посилання з червня 2019]
- Сторінка Олександра Бойченка на сайті Gazeta.ua [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр Бойченко: Моя резолюція з приводу ситуації в Європарламенті [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Блог на сторінках газети «Молодий буковинець» [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю журналу «ШО»: «Залишається дбати про власну чистоту»
Нагороди
ред.- Лауреат премії «Книжка року» («Щось на кшталт шатокуа»[17], 2003, художня есеїстика).
- Премія імені Юрія Шевельова за книгу «Більше / Менше» (2015)
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Олександр Бойченко [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ». Учасники [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Емма Антонюк. Мейн-стрімовий геній Бойченко [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура»
- ↑ Тетяна Спориніна. Відлік часу від Олександра Бойченка… [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура, Погляд»
- ↑ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Бойченко, Олександр Володимирович. Суд над Сократом в європейській літературі: функціонування традиційної структури [Текст]: дис. … канд. філол. наук: 10.01.05; 10.01.04 / Бойченко Олександр Володимирович. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1995. — 177 л.
- ↑ Олександр Бойченко[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Олександр Бойченко. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011. [Архівовано 2011-09-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Інна Корнелюк. Олександр Бойченко: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]. // Поступ, 19 листопада 2003
- ↑ Емма Антонюк. Олександр Бойченко: «Безсмертну душу за вісім рублів не продаю» [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // «Версії», 12.02.2010 «Інтерв'ю, Культура»
- ↑ Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича. Филологический факультет. По мнению студентов: Бойченко Александр Владимирович [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Вийшов зі складу журі 2002 року.
- ↑ а б Олександр Гаврош
- ↑ Премія імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Олександр Бойченко виборов цьогорічну премію імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Все про цьогорічну премію імені Юрія Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ До 190 річниці Тараса Григоровича Шевченка. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ а б Chautauqua[en] (ʃəˈtɔːkwə) — рух у США навчання дорослих з 1874 до середини 1920-х. За виразом Т. Рузвельта, «найбільш американська річ в Америці».
- ↑ Аби книжка [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Книги — XXI
- ↑ Бойченко в Чернівцях презентував Аби книжку під музику Очеретяного кота [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.] // Новини Чернівців. Фоторепортаж
- ↑ Олександр Бойченко. Аби книжка. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2011 // Літакцент. Олександр Стусенко: Слава колумнізму! [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Буковина online. Про головне в кольорах. Ігор Померанцев, «КҐБ та інші…» [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Ростислав Семків. Щось на кшталт рецензії[недоступне посилання з червня 2019] // «Дзеркало тижня» № 11, 20 Березень 2004
- Олександр Бойченко: «Яка література, така й літературна критика» [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.] // Ірина Троскот, Літакцент, 27 квітня 2012 16:08
- Олександр Бойченко: Якщо тобі байдуже, що владу бере Гітлер, то не питай, за що тебе розстріляли [Архівовано 8 травня 2015 у Wayback Machine.] Усі фото надані Олександром Бойченком // Ірина Славінська, Українська правда.Життя, 5 травня 2015
- Олександр Бойченко [Архівовано 29 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Часопис «Критика». Учасник
- Місяць авторських читань 2015: https://www.youtube.com/watch?v=yfLHrbEvxxo&index=2&list=PLVHfWhpmBn_aUzJd2_lSE13JU8yTvHS3b
- Світлана Вардеванян. Пісні про смерть і любов // Часопис КРИТИКА: https://krytyka.com/ua/articles/pisni-pro-smert-i-liubov