Лівер Георгій Вікторович

Революціонер-більшовик, учасник боротьби за встановлення радянської влади у Києві у 1917–1918 роках

Лі́вер Гео́ргій Ві́кторович (1894(1894), Владикавказ, Терська область, Російська імперія — 1918, поблизу Ромодана[1], Полтавська губернія, за іншими даними — поблизу Бахмача[2], Чернігівська губернія, нині — Україна) — революціонер-більшовик, учасник боротьби за встановлення радянської влади в Києві в 1917–1918 роках.

Лівер Георгій Вікторович
Народився 1894(1894)
Владикавказ, Терська область, Російська імперія
Помер 1918(1918)
поблизу Ромодана, Полтавська губернія (нині — Україна)
Підданство Російська імперія
(до 1917 року)
Діяльність революціонер
Партія РСДРП(б)

Біографія ред.

Народився у Владикавказі в дворянській родині. Навчався в Анапській гімназії, звідки був виключений після 8-го класу за революційну діяльність[2]. З 1914 року — на підпільній партійній роботі в Києві. Був агентом газети «Правда», поширював нелегальну літературу, вів антивоєнну пропаганду. 1915 року був заарештований і після дев'яти місяців ув'язнення засуджений до заслання «на невизначений термін» в Єнісейську губернію[1].

Після Лютневої революції 1917 року Лівер повернувся до Києва, часто виступав перед робітниками, брав участь у створенні загонів Червоної гвардії. Його було обрано членом Київського комітету РСДРП(б), виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів. Був секретарем Подільського райкому партії. У дні Жовтневого та Січневого повстань у Києві Лівер активно брав участь у боях із військами Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. Він також очолив оперативний штаб по керівництву повстанням у Подільському районі[2].

У лютому 1918 року після зайняття Києва радянським революційним військом Михайла Муравйова увійшов до складу тимчасового Військово-революційного комітету. Загинув Лівер наприкінці березня 1918 року під час сутички Бахмацької групи радянських військ з німецькими військами[3].

Увічнення пам'яті ред.

У Києві на честь Георгія Лівера в 1928–1944 роках Андріївський узвіз мав назву вулиця ім. Лівера (узвіз Лівера)[4][5]. У 19571991 роках Притисько-Микільська вулиця на Подолі в Києві також мала назву вулиця Лівера[6][7].

У червні 1962 року на фасадах будинків № 2 і 9 по вулиці Лівера (нині — Притисько-Микільська вулиця, 2 і 9/4) було встановлено анотаційні дошки з чорного граніту з написом: «Ця вулиця носить ім'я Лівера Георгія Вікторовича (1894–1918) — активного борця за встановлення Радянської влади, члена Київського комітету РСДРП(б), секретаря Подільського райкому партії в 1917–1918 рр.»[8]. Обидві дошки на початку 1990-х років демонтовано у зв'язку з перейменуванням вулиці[9][10].

Примітки ред.

  1. а б Пролетарська правда, 1927.
  2. а б в Миронец, 1977, с. 18..
  3. Памятник борцам, 1925, с. 344..
  4. Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 8 лютого 1928 року Ч. 35, п. 541 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 463. Арк. 202, 204. [Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.]
  5. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  6. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3864. Арк. 79–81. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  8. Галайчук, 1966, с. 68..
  9. Улица Ливера (1) // Карта «Интересного Киева» (рос.)
  10. Улица Ливера (2) // Карта «Интересного Киева» (рос.)

Джерела ред.

  • Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 144.