Відкрити головне меню

Овсій Григорович Ліберман (англ. Yevsey G. Liberman, рос. Евсей Григориевич Либерман; 2 грудня 1897, Славута, Подільська губернія, Російська імперія11 листопада 1981, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський економіст єврейського походження. Автор концепції (Косигінської) економічної реформи 1965 року, яку на Заході називають реформою саме Лібермана.

Ліберман Овсій Григорович
рос. Евсей Григорьевич Либерман
Evsei Liberman 1967.jpg
Народився 2 жовтня 1897(1897-10-02)
Славута, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 11 листопада 1981(1981-11-11) (84 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність економіст
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
У шлюбі з Горовиць Регіна Самійлівна

ЖиттєписРедагувати

Народився в місті Славута Подільської губернії у єврейській родині службовця лісового маєтку.

У 1915 з відзнакою закінчив гімназію, а у 1920 — юридичний факультет Імператорського університету св. Володимира.

У 1920–1923 працював службовцем у державних установах УРСР.

У 1923 продовжив навчання як практикант Інституту Праці Наркомату Робітничо-Селянської Інспекції УРСР (Харків), очолював лабораторію обліку і аналізу виробництва, створив першу в країні станцію машинного обліку на машинобудівному заводі «Серп і Молот» (Харків). З 1930 викладав в Харківському інженерно-економічному інституті, очолював кафедру організації та планування машинобудівної промисловості.

В 1947 — 1950-х на чолі колективу вчених-економістів розгорнув широку програму досліджень, що охопили машинобудівні підприємства Харкова і Харківської області, створив науково-дослідну лабораторію економіки та планування машинобудівного виробництва Харківської ради народного господарства при Харківському інженерно-економічному інституті. За результатами досліджень сформулював пропозиції щодо реформи господарського механізму соціалістичної промисловості, які подав у вигляді доповідної записки в ЦК КПРС і виклав у статті «План, прибуток, премія» у газеті «Правда» від 9 вересня 1962 р. Взяв активну участь у розпочатій статтею загальносоюзній економічній дискусії та у розробці Економічної реформи 1965 року, що пов'язується з ім'ям Голови Ради Міністрів СРСР О. М. Косигіна.

Доктор економічних наук (1956), професор (1959).

В останні роки життя працював професором кафедри статистики і обліку Харківського державного університету ім. О. М. Горького.

Дружина Овсія Григоровича, піаністка і педагог Регіна Горовиць, була рідною сестрою всесвітньо відомого піаніста Володимира Горовиця.

Основні дати життя й творчостіРедагувати

  • 1897, 2 жовтня — народився в м. Славута Подільської губернії.
  • 1915 — з відзнакою закінчив гімназію в м. Києві.
  • 1921–1923 — службовець Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР.
  • 1923–1929 — практикант Інституту праці Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УРСР, завідувач лабораторією обліку й аналізу виробництва.
  • 1924, 1926 — у науковому відрядженні в Німеччині.
  • 1930–1941 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
  • 1938–1939 — арештований органами НКВС за сфабрикованим обвинуваченням в шпигунстві і тероризмі, перебував під слідством.
  • 1939 — захистив дисертацію кандидата економічних наук.
  • 1941–1943 — службовець міністерства фінансів Киргизької РСР.
  • 1944–1946 — науковий співробітник науково-дослідного фінансового інституту (Москва).
  • 1947–1962 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудівного виробництва Харківського інженерно-економічного інституту.
  • 1956 — доктор економічних наук (тема дисертації «Шляхи підвищення рентабельності соціалістичних підприємств»).
  • 1962, 9 вересня — виступає зі статтею «План, прибуток, премія» у газеті «Правда».
  • 1962–1981 — професор кафедри статистики і обліку Харківського державного університету ім. А. М. Горького.
  • 1970 — публікує роботу «Економічні методи ефективності суспільного виробництва».
  • 1981, 11 листопада — помер у м. Харкові від наслідків інфаркту.

ТвориРедагувати

  • «О методах учета производительности труда и эффективности рационализации» в соавторстве с Е. О. Шатан, 1929.
  • «Планирование промышленного производства и материальные стимулы его развития» («Коммунист».- 1956.- № 10).
  • «Об экономических рычагах выполнения плана промышленностью СССР» («Коммунист».- 1959.- № 1).
  • «План, прибыль, премия» («Правда».- 1962.- 9 сент.)
  • «Еще раз о плане, прибыли, премии» («Правда».- 1964.- 20 сент.)
  • «Экономические методы повышения эффективности общественного производства», 1970.
  • «Государственный бюджет в новых условиях хозяйствования», 1970.

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • А. С. Аблов. Ліберман Овсій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 196. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • В. С. Найдьонов. Ліберман Овсій Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Памяти Е. Г. Либермана // ЭКО: Экономика и организация промышленного производства.- 1983.- № 2.
  • Селиванов В. М., Богатир А. Е. Либерман Е. Г. // Економічна наука в Харківському університеті: Колективна монографія.- Х., 2005.
  • Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 326, CIV с. [1]
  • Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — 424 с. [2]
  • Михайличенко Д. Ю. Создание коллектива учёных-экономистов под руководством проф. Е. Г. Либермана и его деятельность в 1947—1959 гг. (К вопросу о теоретической подготовке экономической реформы 1965 г.) // Історичні записки: Зб. наук. праць. — Вип. 10. — Луганськ, 2006. — С. 105—111.
  • Михайличенко Д. Ю. Всеукраинский институт труда и становление харьковской школы научного менеджмента (1921—1930 гг.) // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. — К.: ВІР УАН, 2012. — Випуск 60 (№ 5). — С. 100—106. [3][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Михайличенко Д. "Дело" Е.Г. Либермана: 1938–1939 гг. / Д. Михайличенко // Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 75. - С. 88-90. [4]
  • Михайличенко Д. Ю. Недостигаемая эффективность: работы исследовательской группы Е. Г. Либермана на Харьковском машиностроительном заводе «Серп и Молот» (1925 1931 гг. ) // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. 2014. №8 (179). - С. 122-130. [5]

ПосиланняРедагувати