Лященко Микола Григорович

Микола Григорович Лященко (16 травня 1910(19100516), станція Зіма Іркутської губернії, тепер місто Зіма Іркутської області, Російська Федерація — 10 жовтня 2000, місто Москва) — радянський воєначальник, генерал армії (19.02.1968), Герой Радянського Союзу (4.10.1990). Член Бюро ЦК КП Узбекистану в 1966—1971 роках, член Бюро ЦК КП Казахстану в 1971—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.

Лященко Микола Григорович
Народився	3 (16) травня 1910 Зима, Іркутська губернія, Російська імперія
Помер	10 жовтня 2000(2000-10-10) (90 років) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Учасник	Басмацтво, громадянська війна в Іспанії, німецько-радянська війна і Прикордонний конфлікт на озері Жаланашколь
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	генерал армії
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині засланця родом із України. Ще до 1917 року разом із родиною переїхав до Киргизії в місто Пржевальськ (тепер Каракол).

З 1919 року працював конюхом, наїзником, молотобійцем, помічником коваля на Урюктинському кінному заводі, з 1925 року — ковалем села Сазановка Іссик-Кульського району. Закінчив вечірню школу. З 1927 року працював головою волосного комітету профспілки сільськогосподарських робітників в селі Ананьєво Киргизької АРСР. З 1928 по вересень 1929 року — член профкому, голова заводського комітету Урюктинського кінного заводу в місті Караколі. З лютого 1929 року — інструктор профспілкового комітету сільськогосподарських робітників в селі Сазановка Киргизької РСР, інструктор районного відділення профспілки сільськогосподарських робітників в місті Караколі.

У жовтні 1929 року добровільно вступив до Червоної армії.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932 році закінчив Об'єднану Середньоазіатську військову школу імені Леніна в Ташкенті. У період навчання в складі зведених курсантських загонів неодноразово брав участь в бойових операціях проти басмацтва в Середній Азії. За відзнаку в боях нагороджений іменною зброєю.

З 1932 року служив у 217-му стрілецькому полку 73-й стрілецької дивізії Сибірського військового округу (Омськ): командир стрілецького взводу, помічник командира і командир стрілецької роти, заступник командира батальйону, начальник команди снайперів, начальник полкової школи молодших командирів.

З травня 1937 року по жовтень 1938 майор Лященко брав участь в Громадянській війні в Іспанії, був військовим радником командирів дивізії і корпусу республіканської армії. Відразу після повернення в СРСР направлений на навчання.

У 1941 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе.

З травня 1941 року — заступник командира 737-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії Одеського військового округу в місті Запоріжжі.

Учасник німецько-радянської війни. З 25 червня 1941 року — командир 2-го запасного стрілецького полку 11-ї стрілецької бригади у місті Дніпропетровську, з 13 липня 1941 року — командир 972-го стрілецького полку 255-ї стрілецької дивізії 11-ї стрілецької бригади.

З 1 лютого 1942 року служив заступником командира 255-ї стрілецької дивізії на Південному фронті. З 7 березня 1942 року — командир 106-ї стрілецької дивізії. Декілька разів потрапляв в оточення. У вересні 1942 року призначений заступником командира 18-ї стрілецької дивізії на Волховському фронті. З 3 березня 1943 року — командир 73-ї окремої морської стрілецької бригади на Ленінградському фронті. З 29 травня 1943 по лютий 1946 року командував 90-ю стрілецькою дивізією в складі 2-ї ударної армії на Ленінградському і 2-му Білоруському фронтах.

У лютому 1948 року закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова, а в 1957 і в 1970 роках — Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу ЗС СРСР імені Ворошилова.

З травня 1948 року — командир 10-ї механізованої дивізії 39-ї армії в Забайкаллі.

У жовтні 1953 — червні 1956 року — командир 11-го гвардійського стрілецького корпусу Московського військового округу.

У червні 1956 — грудні 1957 року — командир 12-го стрілецького корпусу Північно-Кавказького військового округу.

24 грудня 1957 — листопад 1963 року — 1-й заступник командувача військ Туркестанського військового округу.

У листопаді 1963 — грудні 1965 року — командувач військ Приволзького військового округу.

У грудні 1965 — серпні 1969 року — командувач військ Туркестанського військового округу.

У серпні 1969 — листопаді 1977 року — командувач військ Середньоазіатського військового округу.

З листопада 1977 по травень 1992 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Був членом Головного штабу юнармійського руху в СРСР.

Указом Президента СРСР від 4 жовтня 1990 року за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, генералу армії Лященку Миколі Григоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З травня 1992 року — у відставці в Москві.

Помер 10 жовтня 2000 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Військові звання

• Полковник (1942)
• Генерал-майор (3.04.1944)
• Генерал-лейтенант (3.08.1953)
• Генерал-полковник (9.05.1961)
• Генерал армії (19.02.1968)

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (4.10.1990)
• п'ять орденів Леніна (22.06.1944; 26.10.1955; 22.02.1968; 21.02.1978; 4.10.1990)
• орден Жовтневої Революції (4.05.1972)
• чотири ордени Червоного Прапора (2.03.1938; 1.10.1944; 2.06.1945; 15.11.1950)
• орден Суворова ІІ ступеня (21.02.1944)
• орден Кутузова ІІ ступеня (10.04.1945)
• орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985)
• три ордени Червоної Зірки (16.08.1936; 17.03.1942; 3.11.1944)
• орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня
• орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня (30.04.1975)
• орден Жукова (Російська Федерація, 25.04.1995)
• орден «Легіон Пошани» (США, 26.06.1944)
• орден «Відродження Польщі» (Польща)
• орден «Хрест Грюнвальда» (Польща)
• медалі
• Почесний громадянин міст Грейфсвальд (Німеччина), Цеханув (Польща), Кіровськ (Ленінградська область)

Посилання

• Лященко Николай Григорьевич [Архівовано 17 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)