Ляшенко Агнеса Денисівна
Ляшенко Агнеса Денисівна (нар. 11 вересня 1936, Чернігів) — українська майстриня вишиваних ікон. Заслужений майстер народної творчості України (2003).
| Ляшенко Агнеса Денисівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
11 вересня 1936 (87 років) м. Чернігів, УРСР | |||
| Національність | українка | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | вишивання ікон | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | вишивання напівхрестиком, вишивання бісером | |||
| Роки творчості | 1994- | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Сім'я ред.
Батько — Денис Федосович Городній, родом із села Павлівка Ріпкинського району Чернігівської області. Закінчив зоотехнікум у Любечі. У другу світову війну був мобілізований до Радянської армії.
Мати — Овчаренко Ірина Максимівна, за професією зоотехнік.
Дитинство та зрілі роки ред.
Народилася 11 вересня 1936 року в місті Чернігів. У дитинстві любила вишивати. Закінчила Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут (1959 р.). 35 років працювала провізором в аптечній системі. Була однією з найкращих у своїй професії.
У 1991 році вийшла на заслужений відпочинок і почала займатись улюбленою справою — вишиванням.
Початок творчості ред.
З 1991 року вишивала природу, натюрморти.
У 1993 році Агнеса Денисівна вишила вінчальні ікони для внуків. З цього і розпочався новий період творчості. Вивчає іконографію.
Особливості техніки ред.
Майстриня вишиває, в основному, ікони Чернігівщини. Перед тим, як перенести малюнок ікони на тканину, вивчає літературу про цю ікону. Потім робить ескіз[1] на тканині і голкою "малює"[2] різними нитками.
Техніка — напівхрестик, гладь, тамбурний шов. Нитки різні: синтетичні, муліне, шовкова заполоч. [3] Майстриня вишиває не за готовими схемами, а за власними. Руки і лики святих теж вишиті. Це — головна відмінність від інших майстрів. Обрамлення вишитих ікон — елемент творчості.
Головна тема її творчості — образи святих та видатних діячів православ'я України. Улюблений образ майстрині — Богоматір з немовлям. Її руками створена ціла галерея образів Божої матері: «Чудотворна Богородиця Любецька», «Чудотворна Чернігівсько-Іллінська», «Бородиця Оранта», «Богородиця Милування», «Богородиця Руденська», «Богородиця Іржавецька», «Богородиця Леньківська», «Богородиця Новодворська» та ін. Всіх їх єднає священна місія материнства, любов до дітей, тривога матері за їх майбутнє.
Великий доробок — ікони з ликами святих — образи Святителя Миколая, Святого Феодосія, Великомучениці Варвари, Параскеви П'ятниці, Архангела Михаїла та інших. У творчому доробку також є портрети Т. Шевченка, Л. Українки, Б. Хмельницького.
З 2000 року вишиває ікони бісером. Серед найвідоміших: «Спас Нерукотворний», «Чудотворна Іверська», «Чудотворна Замилування», «Ісус Христос», «Ангел з золотим волоссям», "Микола Чудотворець та ін.
Мистецький доробок майстрині (50 вишитих нитками і 25 бісером ікон) високо оцінюється мистецтвознавцями та любителями прекрасного на численних персональних виставках.
Ікони в церквах та в колекціях ред.
Ікони чернігівської вишивальниці знаходяться у музеях Києва та Чернігова, Софійському соборі (Київ), Катерининській церкві і Єлецькому монастирі (Чернігів), у приватних колекціях України, Німеччини, Росії та Канади.
Виставки ред.
Всього було більше 40[4] персональних виставок:
- 1994 — Чернігів, архітектурно-історичний заповідник;
- 1994 — Київ, Національний музей літератури України;
- 1995 — Київ, участь у виставці-конкурсі ікон в Українському Домі;
- 1996 — Київ, участь у виставці-конкурсі ікон в Українському Домі;
- 1996 — Чернігів, спілка народного мистецтва;
- 1996 — Чернігів, архітектурно-історичний заповідник;
- 1996 — Чернігів, літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського;;
- 1997 — Київ, музей Павла Тичини;
- 1997 — Городня, Чернігівської області, бібліотека;
- 1998 — Чернігів, архітектурно-історичний заповідник;
- 1998 — Чернігів, Чернігівська обласна наукова бібліотека;
- 1998 — Мена, Чернігівської області, Менська центральна районна бібліотека;
- 1998 — Київ, Києво-Печерська лавра;
- 1999 — Ніжин, Ніжинський краєзнавчий музей (художній відділ);
- 1999 — Київ, Національний музей літератури України;
- 2000 — смт Козелець, музей історії ткацтва Чернігівщини;
- 2006 — Чернігів, Чернігівська обласна наукова бібліотека ;
- 2011 — Чернігів, музей сучасного мистецтва «Пласт-Арт»[5][6];
- 2012 — Київ, Національний заповідник «Софія Київська»[7];
- 2014 — Чернігів, Чернігівська обласна наукова бібліотека[8].
Галерея (виставка 2014 року у Чернігові) ред.
-
Вишита ікона "Покрова пресвятої Богородиці", 1996 рік, 46х70 -
Вишита ікона "Господь Ісус Христос", 2005 рік, 30х24 -
Чудотворна Почаївська ікона Богородиці, 2013 рік, 30х24 -
Великомучениця Віра, Надія, Любов та матір Софія, 2012 рік, 30х24 -
Святий Миколай, 2005 рік, 30х24 -
Ангел Золоте волосся, 2004 рік, 30х24 -
Мати Божа - Неопалима Купина, 2009 рік, 30х24 -
Мати Божа - Неопалима Купина, 1994 рік, 71х47 -
Покрова пресвятої Богородиці, 1996 рік, 69х46 -
Чудотворна Казанська ікона Богородиці, 2006 рік, 30х24 -
Чудотворна Казанська ікона Богородиці, 2005 рік, 30х24 -
Чудотворна Казанська ікона Богородиці, 2006 рік, 30х24 -
Богородиця Цариця Небесна Поглянь на покірних, 1995 рік, 30х24 -
Богородиця Замилування, 2006 рік, 30х24 -
Богородиця Замилування, 1998 рік, 57х43 -
Богородиця Замилування, 2009 рік, 30х24 -
Любецька ікона Богородиці, 2011 рік, 30х24 -
Преподобний Агапіт Печерський, 2011 рік, 30х24 -
Преподобний Агапіт Печерський, 2002 рік, 50х41 -
Свята великомучениця Агнеса, 2013 рік, 30х24
Примітки ред.
- ↑ Агнеса Ляшенко знову дивує своїми вишитими іконами, СіверЦентр[недоступне посилання]
- ↑ Та, що малює голкою і нитками. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ Агнеса Денисівна Ляшенко. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ Виставка вишиваних ікон "З відчуттям Божої любові" Агнеси Ляшенко відкриється в Києві[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Вишивка Чернігівщини – традиції і сучасність[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Виставка ікон вишивальниці Агнеси Ляшенко. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 23 вересня 2014.
- ↑ Виставка картин Агнеси Денисівни Ляшенко «З відчуттям Божої любові»
- ↑ Виставка вишитих бісером ікон "МИСТЕЦТВО ЧИСТОГО СВІТЛА" ЛЯШЕНКО Агнеси Денисівни. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 23 вересня 2014.
Література ред.
- Давиденко М. Кольори щедрого серця // Чернігівський вісник. — 2 червня 1999. — № 37 (571). — С. 4.
- Куценко П. Під спасенним крилом милосердя і любові // Деснянська правда. — 1995. — 6 січня. — С. 3.
- Куценко П. Таїна в людському серці // Деснянська правда. — 2000. — 12 лютого. — С. 4.
- Ляшенко А. Вишивані ікони: Альбом. — Чернігів : РВК «Деснянська правда», 1999. — 44 с.
- Немирівська Т. Вишите сокровення // Українська культура. — 2008. — № 3. — С. 48.
- Павленко С. Тридцять іпостатей гаптованого дива // Голос України. — 1998. — 22 травня. — С. 16.
- Сніговій О. Доля вишита хрестиком // Гарт. — 1996. — 9 серпня. — С. 4.
- Чернякова О. Тихе сяйво святого образу // Чернігівські відомості — 1996. — 9 серпня. — С. 5.
- Павленко С. Тридцать ипостасей вышитого дива // Голос України. — 1998. — 22 мая. — С. 16.
- Река В. Лики святых на полотне // Рабочая газета. — 2003. — 25 апреля. — С. 5.