Лютий Владислав Олексійович

Лю́тий Владисла́в Олексі́йович (нар. 25 серпня 1970, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник Майстер спорту України. Найбільше відомий завдяки виступам у складі криворізького «Кривбаса», запорізького «Торпедо» та низки інших українських, російських, казахських та узбецьких клубів.

Ф
Лютий Владислав Олексійович
Особисті дані
Народження 25 серпня 1970(1970-08-25) (54 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 184 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР СКА К 32 (3)
1991 СРСР «Кривбас» 19 (2)
1991—1992 СРСР / Україна «Торпедо» З 36 (5)
1992—1995 Україна «Кривбас» 81 (13)
1995—1996 Україна «Металург» З 17 (1)
1996—1997 Росія «Нафтохімік» Н 49 (8)
1998 Україна «Прикарпаття» 24 (2)
1998 Україна «Тисмениця» 4 (0)
1999 Казахстан «Женіс» 28 (8)
2000 Казахстан «Акмола» 10 (1)
2000 Україна «Поліграфтехніка» 7 (0)
2001 Україна «Зірка» К 10 (0)
2001 Узбекистан «Пахтакор» 15 (2)
2002—2003 Росія «Динамо» Мах 55 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

ред.

Виступати у командах майстрів Лютий почав у складі київського СКА[1], де грав спочатку на аматорському рівні, а потім і у другій лізі чемпіонату СРСР. Зустрічається також інформація про перебування Лютого у лавах запорізького «Металурга», однак жодного матчу у формі запорізького клубу у 1990 році він не провів. Сезон 1991 року Владислав Лютий розпочав у складі криворізького «Кривбасу», після чого перейшов до «Торпедо» з Запоріжжя, у складі якого дійшов до півфіналу Кубка України 1992. Повернувшись у наступному чемпіонаті до Кривого Рогу, став одним з основних футболістів команди, відзначаючись доволі непоганою результативністю. Кольори «Кривбаса» захищав до 1995 року, після чого пристав на пропозицію запорізького «Металурга», а рік потому вирушив до російського клубу «Нафтохімік» (Нижньокамськ). Справи в Росії йшли непогано як у ігровому, так і у побутовому плані[2], однак на початку 1998 року Лютий вирішив повернутися на Батьківщину. Втім, у Івано-франківському «Прикарпатті» Владислав відіграв всього лиш рік, вирушивши у пошуках кращої долі до Казахстану, де представляв клуби «Женіс» та «Акмола»[3].

У 2000 році Лютий на нетривалий час повернувся до України, погравши у олександрійській «Поліграфтехніці» та кіровоградській «Зірці», після чого перейшов до лав ташкентського «Пахтакора», у складі якого став срібним призером чемпіонату та володарем Кубка Узбекистану. У 20022003 український півзахисник захищав кольори махачкалинського «Динамо», здобув «золото» та «срібло» другого дивізіону Росії.

Взимку 2004 року Лютий намагався працевлаштуватися у добре відомому йому нижньокамському «Нафтохіміку», однак контракт так і не було підписано, після чого український футболіст завершив кар'єру[4].

Досягнення

ред.

Майстер спорту України

Примітки

ред.
  1. У деяких джерелах зустрічається інформація, що у складі СКА грав Володимир Лютий, однак це помилка. Сайт footbook.ru також наголошує, що плутанина з іменами — розповсюджена неточність.
  2. Искра энгельсского футболу № 9 (рос.) . Блог «Иваныч Корешков». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  3. Сезон 2000 года. «Акмола» (Кокшетау) (рос.) . «Страницы из прошлой и современной жизни города Кокчетав». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  4. У своих ворот. Межсезонье. Первый дивизион (рос.) . «Спорт-Экспресс». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.

Посилання

ред.