Люлька Архип Михайлович

(Перенаправлено з Люлька Архип)

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908(19080323), Саварка, Київська губернія, Російська імперія (тепер Саварка, Богуславського району, Київської області, Україна)— 1 червня 1984, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР1960), академік АН СРСР (1968).

Люлька Архип
Михайлович
Lulka.jpg
Народився 10 (23) березня 1908(1908-03-23)
Саварка, Київська губернія, Російська імперія (нині Богуславський район, Київська область)
Помер 1 червня 1984(1984-06-01) (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Національність українець
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь наукових інтересів авіація
Заклад АН СРСР
Член Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Нагороди Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

У 1925 закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив у 1931. Учень Михайла Кравчука.

У 1937-1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)

Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.

У 1941-1942 евакуйований у Башкортостан, працював на закритому танковому заводі у Челябінську.

З 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.

Був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.

У 1938 році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.

28 травня 1947 року літак Су-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Іл-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака Су-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому Су-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. Павла Сухого.

Двигуни Архипа Люльки на радянських літакахРедагувати

 
Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки
  • ТР-1 для Су-11 та Ил-22
  • АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
  • АЛ-7 для Ил-54
  • АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
  • АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
  • АИ-7 для Су-9
  • АЛ-21 для Су-22, Су-24
  • АЛ-31 для Су-27, Су-30
  • АЛ-35 для Су-27
  • АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1


ВідзнакиРедагувати

Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).

На алеї Київського політехнічного інституту — проспект Перемоги, 37, йому встановлено пам'ятник.

ВшануванняРедагувати

На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» названий іменем Люльки, у російському місті Москва іменем Люльки названу площу.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати