Ардельян Людмила Миколаївна

Людмила Миколаївна Ардельян (нар. 18 січня 1970, Київ) — українська акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу, телеведуча. Заслужена артистка України (2015).

Ардельян Людмила Миколаївна
Народилася	18 січня 1964(1964-01-18) (59 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	від 1995
Нагороди та премії
Телетріумф (2010) Телетріумф (2011) Телетріумф (2012)

Біографія

Народилася 18 січня 1964 року у Києві.

В юності танцювала у ансамблі імені Павла Вірського.

У 1990 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (спеціальність «актриса театру та кіно»). Художня керівниця Валентина Зимня.

З 1995 року займається дубляжем та озвученням українською та російською мовами. З 2020 по 2022 року ведуча телеканалу «Kyiv.live».

Дипломні вистави

• «На перші гулі», С. Васильченка (роль Оленки)
• «Чотири краплі», В. Розов
• «Заступниця», (роль Лариси)
• «Електра», Ж. Ануй (роль Електри)
• «Пропозиція», А. Чехов (роль Наталії Степанівни)
• «Купальські бувалиці», Б. Жолдак (роль Наталки)

Вистави в українських театрах

• Київський академічний театр «Колесо»: «Шантрапа», П. Саксаганський; «Генерали у спідницях», Жан Ануй; «Ліка», А. Зурабов
• «Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»»: «Пастка», Р. Тома
• «Золоті Ворота»: «Байки Глібова», В. Пацунов
• Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна: «Витівки Скапена», Ж. Мольєр; «Сорочинський ярмарок», Л. Юхвид, М. Авах; «Солдатська вдова» Н. Анкилов, «Кажан», М.Вольпин, Н.Ердман; «Вожак», З. Станку

Фільмографія

• «Острів любові» (1995)
• «Пристрасть» (1997)
• «Рідні люди» (2008)
• «В Париж» (2009)
• «Потяг милосердя» (2010)
• «Сусіди» (2010)
• «Єфросинья» (2010—2013)
• «Костоправ» (2011)
• «Танець мого кохання» (2011)
• «Таксі» (2011—2013)
• «Джамайка» (2012)
• «Лекції для домогосподарок» (2012)
• «Порох та дріб» (2012)
• «Кузня зірок 3» (2012)
• «Сашка» (2013—2014)
• «Цілунок!» (2013)
• «Брат за брата-3» (2014)
• «Вітер в обличчя» (2014)
• «Пограбування по-жіночому» (2014)
• «Перелітні птахи» (2014)
• «Швидка допомога» (2014)
• «Реальна містика» (2015—2021)
• «Слуга народу» (2015)
• «Громадянин Ніхто» (2016)
• «Заміж після всіх» (2016)
• «На лінії життя» (2016)
• «Лист надії» (2016)
• «Поганий хороший коп» (2016)
• «Вікно життя» (2016)
• «Запитайте у осені» (2016)
• «Центральна лікарня» (2016)
• «25-та година» (2016)
• «Спокуса» (2016)
• «Список бажань» (2017)
• «Що робить твоя дружина?» (2017)
• «Одружити не можна помилувати» (2017)
• «Специ» (2017)
• «Лікар Ковальчук» (2017—2018)
• «Дівчинки мої» (2018)
• «Вперше пробачається» (2018)
• «Інша» (2019)
• «Зустріч однокласників» (2019)
• «Стань моєю тінню» (2020)
• «Наша лікарка» (2020)
• «Два серця» (2020)
• «Звонар-2» (2020)
• «Пес» (2020)

Озвучення реклами

• «Maxfactor»
• «Живчик»
• «Квас Львівський»
• «Тантум-Верде»
• «Активіа»
• «Рідна Роса»
• «Karcher»
• «Агуша»

Державні нагороди

• Заслужений артист України (27 червня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм

Посилання

• Людмила Арделян на сайті «Theatre.love»