Людвік Кубаля
Людвік Кубаля (пол. Ludwik Kubala, нім. Ludwig Kubala;[2] 9 вересня 1838, Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща — 30 вересня 1918, Львів) — польський історик, педагог, громадський діяч. Дійсний член Краківської академії мистецтв (1903) і НТШ (1914). Президент «Товариства шанувальників історії Львова» (від 1906).
Людвік Кубаля | |
---|---|
Ludwik Kubala | |
Народився | 9 вересня 1838 с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща |
Помер | 30 вересня 1918 (80 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | поляк |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | історик, педагог, громадський діяч |
Галузь | історія[1] |
Alma mater | Ягеллонський та Віденський університети |
Знання мов | польська[1] |
Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Головував | Президент «Товариства шанувальників історії Львова» |
Конфесія | римо-католик |
Батько | Людвік Кубаля |
У шлюбі з | Леонія Тшцінська |
Діти | Томаш |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Народився 9 вересня 1838 року в с. Камениця (нині Лімановського повіту, Малопольське воєводство, Польща). Батько — Людвік Кубаля, за родинною традицією закінчив Львівський університет, працював юстиціаром в місті Ліманова. Матір — дружина батька Вільгельміна Пясецька.[3]
Навчався в Ягеллонському (1857—1858, 1861—1862 роки) та Віденському (1858—1861) університетах.
Брав участь у польському повстанні 1863—1864 років, зокрема, очолював поліцію повстанців у Кракові, за що влада засудила його до п'яти років ув'язнення. У 1866 році амністований імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І. У 1867 році склав докторат з історії у Львівському університеті. Після цього працював у гімназіях в містах Львів та Золочів. Досліджував історію Польщі XVII—XVIII ст., при цьому приділяв увагу вивченню історії українського козацтва, використовуючи архівні матеріали. 1881 року почав публікувати видання «Szkicy historyczny»[4]. 1892 року працював учителем у цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йозефа у Львові.[5] 1906 року став Президентом Товариства шанувальників історії Львова. 1914-го — Дійсним членом НТШ, 1918-го — Почесним доктором Львівського університету.[6]
1894 року був нагороджений австрійським Орденом Франца Йосифа.[2] Польський письменник Генрик Сенкевич під впливом праць Л. Кубалі написав трилогію «Ogniem i mieczem», «Potop», «Pan Wołodyjowski».
Помер 30 вересня 1918 року у Львові,[6] похований на Личаківському цвинтарі.
Сім'я
ред.Дружина — Леонія Марія Гелена Тшцінська гербу Побуг (пол. Leonia Trzcińska, 1853—1934).[7] Діти:
- Вавжинець Людвік — правник, громадський і політичний діяч
- донька[8]
- Томаш Кубаля, скульптор.[9]
Вшанування
ред.У 1921 році на честь Людвіка Кубалі названо вулицю у Львові (нинішня вулиця Володимира Шухевича).
Вибрана бібліографія
ред.- Облога Львова в 1648 році / Oblężenie Lwowa w roku 1648.
- Королевич Ян Казимир / Królewicz Jan Kazimierz.
- Облога Збаража / Oblężenie Zbaraża.
- Битва під Берестечком / Bitwa pod Beresteczkiem.
- Костка-Наперський / Kostka-Napierski.
- Процес Радзийовського / Proces Radziejowskiego.
- Перше «Liberum Veto» / Pierwsze «Liberum Veto».
- Криваві свати / Krwawe swaty.
- Чорна смерть / Czarna śmierć.
- Жванецький похід / Wyprawa żwaniecka.
- Московська війна 1654-1655 рр. / Wojna moskiewska R. 1654-1655.
- Шведська війна 1655 і 1656 рр. / Wojna szwecka w roku 1655 i 1 656.
- Бранденбурзька війна і напад Ракоші в 1656-1657 рр. / Wojna Brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656-1657.
- Данські війни і олівський мир / Wojny duńskie i pokój oliwski і ін.
Примітки
ред.- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918.[недоступне посилання з листопадаа 2019] — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)
- ↑ Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.
- ↑ користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сумнівних джерел
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)
- ↑ а б Кріль М. М. Кубаля Людвік [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 610.
- ↑ Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3) [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.
- ↑ Бірюльов Ю. Кубаля Томаш [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4.
Джерела
ред.- Кріль М. М. Кубаля Людвік [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI. — S. 2—5. (пол.)
Посилання
ред.- Пестрикова О. В. Польський історик Людвік Кубаля та його внесок у дослідження проблем історії України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Дніпро, 2019. [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Кубаля Людвік [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 778-779. — 1000 екз.
- Перша школа математично-природничого типу у Львові [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Ludwik Kubala (ID: psb.14143.1) [Архівовано 30 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |