Відкрити головне меню

Людвік Кубаля (пол. Ludwik Kubala, нім. Ludwig Kubala;[1] 9 вересня 1838, с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща — 30 вересня 1918, Львів) — польський історик, педагог, громадський діяч. Дійсний член Краківської Академії Мистецтв (1903) і НТШ (1914). Президент «Товариства шанувальників історії Львова» (від 1906).

Людвік Кубаля
Ludwik Kubala
Ludwik Kubala.jpg
світлина Людвіка Кубалі
Народився 9 вересня 1838(1838-09-09)
с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 30 вересня 1918(1918-09-30) (80 років)
Львів
Поховання
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність поляк
Місце проживання Львів
Діяльність історик, педагог, громадський діяч
Alma mater Ягеллонський та Віденський університети
Головував Президент «Товариства шанувальників історії Львова»
Конфесія римо-католик
Батько Людвік Кубаля
У шлюбі з Леонія Тшцінська
Діти Томаш
Нагороди
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа

ЖиттєписРедагувати

 
надгробок Л. Кубалі

Народився 9 вересня 1838 року в с. Камениця (нині Лімановського повіту, Малопольське воєводство, Польща). Батько — Людвік Кубаля, за родинною традицією закінчив Львівський університет, працював юстиціаром в місті Ліманова. Матір — дружина батька Вільгельміна Пясецька.[2]

Навчався в Ягеллонському (1857—1858, 1861—1862 роки) та Віденському (1858—1861) університетах.

Брав участь у польському повстанні 1863—1864 років, зокрема, очолював поліцію повстанців у Кракові, за що влада засудила його до п'яти років ув'язнення. У 1866 році амністований імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І. У 1867 році склав докторат з історії у Львівському університеті. Після цього працював у гімназіях в містах Львів та Золочів. Досліджував історію Польщі XVII—XVIII ст., при цьому приділяв увагу вивченню історії українського козацтва, використовуючи архівні матеріали. 1881 року почав публікувати видання «Szkicy historyczny»[3]. 1892 року працював учителем у цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йозефа у Львові.[4] 1906 року став Президентом Товариства шанувальників істо­рії Львова. 1914-го — Дійсним членом НТШ, 1918-го — Почесним доктором Львівського університету.[5]

1894 року був нагороджений австрійським Орденом Франца Йосифа.[1] Польський письменник Генрик Сенкевич під впливом праць Л. Кубалі написав трилогію «Ogniem i mieczem», «Po­top», «Pan Wołodyjowski».

Помер 30 вересня 1918 року у Львові,[5] похований на Личаківському цвинтарі.

Сім'яРедагувати

Дружина — Леонія Марія Гелена Тшцінська гербу Побуг (пол. Leonia Trzcińska, 1853—1934).[6] Діти:

  • Вавжинець Людвік — правник, громадський і політичний діяч
  • донька[7]
  • Томаш Кубаля, скульптор.[8]

ВшануванняРедагувати

Ім'ям Людвіка Кубалі названо вулицю у Львові.

Вибрана бібліографіяРедагувати

    Облога Львова в 1648 році / Oblężenie Lwowa w roku 1648.

    Королевич Ян Казимир / Królewicz Jan Kazimierz.

    Облога Збаража / Oblężenie Zbaraża.

    Битва під Берестечком / Bitwa pod Beresteczkiem.

    Костка-Наперський / Kostka-Napierski.

    Процес Радзийовського / Proces Radziejowskiego.

    Перше «Liberum Veto» / Pierwsze «Liberum Veto».

    Криваві свати / Krwawe swaty.

    Чорна смерть / Czarna śmierć.

    Жванецький похід / Wyprawa żwaniecka.

    Московська війна 1654-1655 рр. / Wojna moskiewska R. 1654-1655.

    Шведська війна 1655 і 1656 рр. / Wojna szwecka w roku 1655 i 1 656.

    Бранденбурзька війна і напад Ракоші в 1656-1657 рр. / Wojna Brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656-1657.

    Данські війни і олівський мир / Wojny duńskie i pokój oliwski і ін.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)
  2. Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.
  3. користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сум­нівних джерел
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)
  5. а б Кріль М. М. Кубаля Людвік… — С. 610.
  6. Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3). (пол.)
  7. Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.
  8. Бірюльов Ю. Кубаля Томаш // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати