Людвіг Чех
Людвіг Чех (чеськ. Ludwig Czech; нар. 14 лютого 1870, Львів — 20 серпня 1942, Терезієнштадт) — німецький правник та активіст німецької меншини в Чехословаччині, член Німецької соціал-демократичної робітничої партії в Чехословаччині. Міністр соціального забезпечення (1929—1934), міністр громадських робіт (1934—1935), міністр охорони здоров'я та фізичного виховання (1935—1938).
| Людвіг Чех | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 лютого 1870[1][2][…] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[6][7] |
| Помер |
20 серпня 1942[1][2][…] (72 роки) або 22 серпня 1942[4][5] (72 роки) Терезієнштадт, Терезін[4][5][7] |
| Країна |
 Австро-Угорщина Чехословаччина |
| Місце проживання | Брно[4] |
| Діяльність | політик, журналіст, адвокат |
| Галузь | юриспруденція[3] і політика[3] |
| Alma mater | Віденський університет |
| Науковий ступінь | доктор праваd[4][5] |
| Знання мов | німецька |
| Посада | член парламенту[d], міністр соціальних справd і Міністр Чехословаччиниd |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії і German Social Democratic Workers Party in the Czechoslovak Republicd |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився у єврейській родині у Львові, за освітою був юристом. Закінчив Віденський університет, де зв'язався із соціалістичним рухом[8]. Отримавши ступінь доктора права, повернувся до Брно, щоб пройти стажування у своєму місті, де також брав активну участь у структурах австрійської соціал-демократії. У 1906 році став членом міської ради Брно[8]. Був редактором газети «Volksfreund» (Друг народу). У 1920 році очолив Німецьку соціал-демократичну робітничу партію в Чехословацькій Республіці (Deutsche sozialdemokratische Arbeiterpartei in der Checheslowakischen Republik, DSAP), виступаючи за тісну співпрацю з чеськими партіями та лояльність до Республіки. Був членом Палати депутатів Парламенту Чехії та заступником голови палати. У 1929 році обійняв посаду міністра соціального забезпечення, потім у 1934 році — міністра громадських робіт, а в 1935 році міністра охорони здоров'я[9]. Він обіймав останню посаду до виходу DSAP з урядової коаліції в 1938 році.
Після включення Богемії та Моравії до Третього рейху в 1939 році він був переслідуваний, у 1942 році доставлений до концентраційного табору в Терезіні, де і помер[10].
Від його прізвища походять так звані Czechkarten (чеські картки), тобто талони на харчування для безробітних, які не належать до профспілок, завдяки яким вони могли б пережити рецесію.
У 1992 році був посмертно нагороджений Орденом Томаша Ґарріґа Масарика 4 ступеня[8].
Примітки ред.
- ↑ а б в http://en.isabart.org/person/76634
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
- ↑ а б в г Database of the Terezín Memorial
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118677632 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Encyklopedie ČSSD
- ↑ а б в Ludwig Czech. encyklopedie.brna.cz. Encyklopedie dějin města Brna. 2004. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ jmenný resjtřík. Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky. www.psp.cz. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Bartoš, Josef. (1995). Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA. ISBN 80-85600-39-0. OCLC 442391661.