Людвіг Фьорстер
Крістіан Фрідріх Людвіг фон Фьорстер (нім. Christian Friedrich Ludwig von Förster 8 жовтня 1797, Байройт — 16 червня 1863, Бад-Глайхенберг) — австрійський архітектор.
| Людвіг Фьорстер | |
|---|---|
| нім. Ludwig Förster нім. Christian Friedrich Ludwig von Förster | |
.jpg) | |
| Народження | 8 жовтня 1797[1][2][…] |
| Смерть | 16 червня 1863[1][2][…] (65 років) |
| Країна (підданство) |
 Долитавщина |
| Навчання |
Мюнхенська академія мистецтв і Академія образотворчих мистецтв (Відень) ·Pietro Nobiled |
| Діяльність | архітектор, професор |
| Праця в містах | Відень і Пешт |
| Найважливіші споруди | Велика синагога у Будапешті, Палац Тодеско у Відні |
| Заклад | Віденська академія мистецтв |
| Нагороди |
   |
| Діти | ·Heinrich Försterd і Emil von Försterd |
 Людвіг Фьорстер у Вікісховищі | |
ЖиттєписРедагувати
Людвіг Фьорстер — син інспектора лісового господарства князівств Ансбах і Байройт Крістофа Фьорстера. Навчався в Ансбахській гімназії. З 1816 два роки навчався у Мюнхенській академії мистецтв. У 1819 перейшов в Віденську академію образотворчих мистецтв, де вивчав архітектуру у Петера фон Нобіле і згодом за його протекцією шість років працював в академії.
У 1828 Фьорстер відкрив літографічну і ливарнумайстерні, в 1836 заснував газету Allgemeine Bauzeitung. З 1839 працював архітектором у власній майстерні, серед його співробітників був Отто Вагнер. Фьорстер зайнявся проектуванням для Відня, що активно розвивався, і виявив у цьому велику ініціативу. У 1843 прийняв запрошення від свого вчителя Петера фон Нобіле і займав посаду професора Віденської академії образотворчих мистецтв до 1845. Згодом Людвіг Фьорстер захопився підприємництвом: відкрив ливарну майстерню в Берліні, добував цинк в Богемії і робив інвестиції в будівництво залізниць.
Разом із зятем Теофілом фон Хансеном Фьорстер повернувся до архітектурних проектів у 1846. У 1858 він брав активну участь в проектуванні віденської Рінгштрассе. Фьорстер виявився одним із переможців відповідного конкурсу і створив проекти декількох житлових будинків і палацу Тодеско. Сини Людвіга Фьорстера Генріх та Еміль також стали архітекторами. У 1862 у Фьорстера виявилася легенева хвороба, через рік він помер, перебуваючи на лікуванні. На наступний день після смерті йому надали дворянське звання. Ім'я Людвіга Фьорстера носить провулок у віденському Леопольдштадті.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #119509369 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
ЛітератураРедагувати
- Karl Weiß. Förster // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 183 f.
- Alice Strobl: Das kk Waffenmuseum im Arsenal. Der Bau und seine künstlerische Ausschmückung , In: Schriften des Heeresgeschichtlichen Museums in Wien, herausgegeben von der Direktion. Graz / Köln, 1961
ПосиланняРедагувати
- Біографія [Архівовано 12 червня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- Біографія [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.](нім.)