Леуварден

(Перенаправлено з Льовет)

Леуварден (нід. Leeuwarden, фриз. Ljouwert [ˈʎɔːw(ə)t], Лейварден, Льовет, Леварден, фриз. Liwwadden) — місто на півночі Нідерландів, адміністративний центр провінції Фрисландія з населенням близько 100 тисяч осіб.

Льовет
нід. Leeuwarden
фриз. Ljouwert
—  Самоврядне місто  —
Льовет
Вааг у Льоветі
Вааг у Льоветі
Вааг у Льоветі
Прапор
Прапор
Герб Льовет }}}
Герб
Координати: 53°12′ пн. ш. 5°48′ сх. д. / 53.200° пн. ш. 5.800° сх. д. / 53.200; 5.800
Держава Нідерланди
Провінція Фрисландія
Площа (2006)
 - Повна 84,10 км²
 - Суша 79,74 км²
 - Вода 4,36 км²
Населення (1 грудня 2009)
 - Усього 96 578
 - Густота 1148,4/км²
Джерело: CBS, Statline.
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Розташування Льовет
Розташування Льовет
Мапа

Назва ред.

Нідерландська назва міста Leeuwarden або її давніші варіанти написання (в українській мові також вживають варіанти Лейварден, Леварден, Леуварден) вперше була вжита щодо селища Неєгове (Nijehove) — найбільшого з трьох сіл, що зрослися в єдине поселення на початку IX століття (Villa Lintarwrde').

 
Історична мапа Льовета

Щодо етимології топоніму досі немає єдиної думки. Історик та архівіст Вопке Екгоф навів понад 200 різних варіантів написання, з числа яких Leeuwarden (нід.), Liwwadden (міська фризька розмовна) та Ljouwert (західнофризькою) досі у вжитку.

Другий склад пояснюється легко. Warden — фризьке та нідерландське слово на позначення насипу від повеней, означає також поселення на них, що цілком узгоджується з історичними фактами.

Проблемою залишається префікс, який можна витлумачити як lee або leeuw- (нід. лев). Деякі вчені схиляються до останнього, додатковим щодо цього аргументом є лев на гербі міста. Однак у цьому разі назва міста повинна була б мати ще одну літеру «W». Крім того, слід зазначити, що левів у Фрисландії ніколи не було. Інші вчені стверджують, що назва походить від префікса leeu-, видозмінений luw- (нід. «захищений») або lee- (нідерландською «рух води»). Останнє узгоджується з великою кількістю води у провінції. У такому разі «схожий за написанням» лев на міському гербі міг з'явитися вже після того, як назва стала офіційною.

Історія ред.

 
Містяни Льовета вітають Канадську армію (16 квітня 1945 року)

Історія міста починається у X столітті. Однак нещодавні розкопки біля вежі Олдегове виявили залишки будівель, що датуються II століттям н. е.

У 1435 році Лейварден здобув міське право. Розташувавшись вздовж гирла річки Боарн, він був жвавим центром торгівлі до того часу, як русло річки замулилось у XV столітті.

Станом на 1901 рік чисельність населення Леувардена становила 32 203 осіб.

Під час Другої світової війни, після тривалого перебування міста під німецькою владою, 15 квітня 1945 року Королівські канадські драгуни, не дочекавшись офіційного наказу, захопили його й здобули блискавичну перемогу над німцями, які вже наступного дня були повністю вибиті з Лейвардена.

Населені пункти муніципалітету ред.

Міста
Села
Селища

Клімат ред.

День доміно ред.

Починаючи з 1986 року в Леувардене відбувається «День доміно». У цей день встановлюються рекорди світу за кількістю впалих кісточок доміно. Учасники заходу будують з кісточок доміно ряди, які потім падають, показуючи принцип доміно. Останній рекорд світу був встановлений у 2009 році, коли кількість повалених кісточок склала 4 491 863[3]/

Культурна столиця Європи ред.

У 2018 році Леуварден та столиця Мальти Валлетта отримали статус «Культурних столиць Європи-2018». У нідерландському Леувардені проєкт «Культурна столиця Європи» перетворився на соціальний експеримент. За допомогою культури та мистецтва у столиці регіону Фрисландія вирішили розробити концепцію відкритого суспільства (фризькою — «iepen mienskip»). У рамках численних виставок, майстер-класів та перформансів мають порушуватися такі непрості теми, як сталий розвиток, розмаїття та соціальна нерівність. «Ми ризикнемо зробити те, що ще ніколи не робили в такому масштабі та на такому рівні», — повідомляв офіційний сайт культурної столиці Європи «Луеварден-Фрисландія 2018». Численні елементи програми «Культурної столиці» прямо стосуються сільського господарства — ключового сектора економіки регіону. У рамках проєкту Farm of the World (з англійської — «Світова ферма») на давно закинутій селянській ділянці одночасно вирощували біоовочі та презентували мистецькі витвори, вироблені з вторинних матеріалів. Музична театральна вистава «Загублені в теплиці», яку демонстрували в рамках проєкту, розповідає історію дружби між фризами та поляками, які працюють на сільськогосподарських полях регіону, порушуючи, у такий спосіб, водночас як тему сталого розвитку, так і інтеграції[4].

Культура і пам'ятки ред.

До числа найвідоміших історико-культурних пам'яток Лейвардена належать:

 
Льоветський пам'ятник корові
  • будівля колишньої канцелярії (Kanselarij);
  • старий міський ринок (Waag);
  • церква святого Боніфація;
  • падаюча вежа Олдехове.

У 1954 році в місті було встановлено пам'ятник, що став однією з найбільших туристичних атракцій Льовета — на честь корови. На постаменті монумента викарбували лаконічний напис: «Ус мем» — «Наша мама».

Починаючи від 1986 року в Лейвардені, щоб продемонструвати принцип доміно, проводиться «День доміно». У цей день встановлюються рекорди світу за кількістю впалих кісточок доміно. Учасники заходу будують з кісточок доміно ряди, які потім падають, показуючи принцип доміно. Останній рекорд світу був встановлений у 2009 році, коли кількість повалених кісточок склала 4 491 863[5].

Відомі люди ред.

Відомими уродженцями Леувардена були:

Примітки ред.

  1. Weerstatistieken Leeuwarden. Королівський нідерландський інститут метеорології. Процитовано 24 червня 2022.
  2. Klimaatviewer 1991-2020. Королівський нідерландський інститут метеорології. Процитовано 24 червня 2022.
  3. Культурні столиці Європи. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  4. Культурні столиці Європи-2018: Леуварден і Валлетта. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  5. Пам'ятки Леувардена - що подивитися. Повний гід по знакових місцях. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.

Посилання ред.