Відкрити головне меню

Лучиці (Луцький район)

село в Луцькому районі Волинської області України

Лучицісело в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 140 осіб.

село Лучиці
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Громада Боратинська сільська громада
Код КОАТУУ 0722885104
Основні дані
Засноване 1577
Населення 140
Площа 0,297 км²
Густота населення 471,38 осіб/км²
Поштовий індекс 45662
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°37′06″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Карта
Лучиці. Карта розташування: Україна
Лучиці
Лучиці
Лучиці. Карта розташування: Волинська область
Лучиці
Лучиці
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Сліди життя людей на цій землі сягають у глибоку давнину. У 1977 році археологами В.Коноплею та Г.Охріменком виявлено поселення бронзової доби, зокрема артефакти, що датуються ХІІІ - XI ст. до н. е. В архівних документах село вперше згадується під 1428 роком, а потім у 1548, 1562 роках.У першій половині XVI ст. село належало луцьким владикам, а в 1570 році - це власність піддеканія луцького ксьондза Томаша Хаєнського, пізніше ще належало Михайлові Козинському. В кінці XIX ст. найбільшою власністю – 266 десятин володіли Липинські. Згідно з архівними документами, зокрема кліровими відомостями за 1831 рік, у 1789 році старанням поміщика Осипа Павловича Ярошинського і жителів села була побудована Свято-Троїцька церква у селі Лучиці. В 1908 році була зведена нова церква, яка діє й досі.

На початку XX ст. в селі Лучиці було 48 дворів і 287 жителів. Буремні роки минулого століття не пройшли стороною це село. Відгриміли війни, пройшла колективізація. У 1974 році місцеве господарство ввійшло до складу колгоспу імені Суворова. В роки незалежності в селі проведено газопровід.

Пам'ятки археологіїРедагувати

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На лівому березі Стиру – поселення ранньослов’янського часу VI–VII ст., відкрите в 1966 р. В.Бараном.
  • За 1 км на південний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою близько 11 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської та черняхівської культури площею до 1,5 га. Речові матеріали зібрані вздовж ґрунтової дороги, яка веде на с. Топілля.
  • На південно-східній околиці села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою близько 8 м над рівнем заплави – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, черняхівської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Пам’ятки відкриті в 1977 р. В. Коноплею та Г. Охріменком

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М.М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. - Луцьк: Волинські старожитності, 2010. - С. 227-228.

ПосиланняРедагувати