Лускоосник стоколосовий
Лускоосник стоколосовий[1], чий стоколосовидний[2] (Achnatherum bromoides) — вид рослин із родини злакових (Poaceae), що зростає на півдні Європи, у північно-західній Африці, Західній Азії.
| Лускоосник стоколосовий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Лускоосник (Achnatherum) |
| Вид: | A. bromoides
|
| Біноміальна назва | |
| Achnatherum bromoides | |
Біоморфологічна характеристика ред.
Багаторічна трав'яна рослина 50–100(120) см заввишки. Кореневище коротке й повзуче. Стебла прямовисні, одиничні або пучкові, тонкі, гладкі. Листки більш-менш рівномірно розташовані вздовж стебла. Листові пластини зелені чи сірувато-зелені, до 3 мм завширшки, 15–40 см завдовжки, зверху голі й шорсткі або ворсисті, в основному закручені але іноді плоскі у верхній третині. Язичок дуже короткий (до 0.5 мм), махровий або відсутній. Листові піхви мають зовнішній край голий, або волосистий. Волоть мало колоскова, дуже витягнута і вузька, часто переривчаста, 9–30 см завдовжки, поникає верхівкою. Колоски зеленуваті, 1-квіткові, 8–10 мм завдовжки. Колоскові луски ланцетні, нерівні, чітко 3-жилкові, 8.5–10 мм, білувато-зелені. Лема (нижня квіткова луска) вузьколанцетна, 6–8 мм, дорсальна поверхня вкрита притиснутими волосками, до основи більш густо волосиста, зверху гола; з остюком 12–20 мм завдовжки. Палея ≈ 4.5 мм. Пиляки ≈ 5 мм. 2n = 28. Період цвітіння: травень — серпень[2][3][4][5][6].
Середовище проживання ред.
Зростає на півдні Європи (Португалія, Іспанія, Франція, Італія, країни Балканського півострова, Угорщина, Крим, пд.-євр. Росія), у північно-західній Африці (Марокко, Алжир), Західній Азії (Туреччина, Кіпр, Південний Кавказ, Ліван-Сирія, Палестина, Ірак, пн. Іран)[7][3][8].
В Україні росте на відкритих сухих кам'янистих схилах, у розріджених листяних лісах і чагарниках — на ПБК, часто; у гірському Криму, рідше; одне місце знаходження в Степовому Криму[2].
Примітки ред.
- ↑ Achnatherum bromoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 463.
- ↑ а б Achnatherum bromoides. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 08.11.2021. (англ.)
- ↑ Stipa bromoides. Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 08.11.2021. (англ.)
- ↑ Stipa bromoides. Flora Vascular. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 08.11.2021. (ісп.)
- ↑ Stipa bromoides. Tela Botanica. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 08.11.2021. (фр.)
- ↑ Achnatherum bromoides. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 08.11.2021. (англ.)
- ↑ Achnatherum bromoides. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 08.11.2021. (англ.)