Лупішко Дмитро Федорович

Дмитро Федорович Лупішко — український астроном, засновник харківської астероїдної наукової школи, керівник відділу фізики астероїдів і комет Харківської обсерваторії (1989—2012)[1], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2010)[2].

Лупішко Дмитро Федорович
Народився15 лютого 1942(1942-02-15) (82 роки)
с. Кошари, Конотопський район, Сумська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняХарків
Діяльністьастроном
Галузьастрономія
Відомий завдякизасновник харківської астероїдної наукової школи
Alma materХарківський університет
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникБарабашов Микола Павлович
Відомі учніБельська Ірина Миколаївна,
Круглий Юрій Миколайович,
Шевченко Василь Григорович,
Величко Федір Петрович
ЗакладНДІ астрономії Харківського національного університету
Званняпрофесор

Життєпис

ред.

Народився 15 лютого 1942 року в селі Кошари Сумської області. 1969 року закінчив фізичний факультет Харківського державного університету та поступив до аспірантури під керівництвом академіка М. П. Барабашова, але не встиг захиститись під його керівництвом — Барабашов помер 1971 року. 1975 року Дмитро Лупішко захистив кандидатську дисертацію «Абсолютна інтегральна та поверхнева фотометрія Марса в протистоянні 1971 р.», а 1999 року — докторську дисертацію «Фотометрія і поляриметрія астероїдів: результати спостережень та аналіз даних»[3]. З 1993 по 2006 рік завідував відділом фізики астероїдів і комет НДІ астрономії[4].

Почавши наукову кар'єру з досліджень Марса, з часом почав вивчати астероїди, ставши першим науковцем СРСР, який систематично досліджував саме астероїди. 1984 року створив і очолив робочу групу «Астероїди» при Астрораді Академії наук СРСР. В наступні роки Дмитро Лупішко організував та провів чотири засідання цієї робочої групи, а також дві Всесоюзні семінар-наради. Пізніше він організував проведення в Харківській обсерваторії Міжнародних робочих груп «Поляриметрія комет і астероїдів» (1997) і «Фотометрія і поляриметрія астероїдів» (2003).

В фізиці астероїдів Дмитро Лупішко дослідив закони розсіяння світла астероїдними поверхнями, виявив кілька нових поляризаційних ефектів. Показав, що поверхні астероїдів М-типу не є суто металевими, а містять значну частину силікатів. Поліпшив значення діаметрів і альбедо астероїдів, отриманих інфрачервоним космічним телескопом IRAS. Створив поляриметричний банк астероїдних даних, що зараз став частиною бази даних Planetary Data System[en][3].

На день 80-річчя Лупішка в НДІ астрономії ХНУ організовано робочу групу «Фотометрія і поляриметрія астероїдів: минуле і майбутнє»[5].

 
Відділ фізики астероїдів і комет НДІ астрономії ХНУ. В першому ряді Дмитро Лупішко (другий зліва) та його учні Юрій Круглий, Ірина Бельська (нинішня керівниця відділу), Василь Шевченко, Василь Чорний. В другому ряді — молодші співробітники відділу, учні учнів Лупішка.

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. Dmitrij F. Lupishko [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.], Institute of Astronomy of Kharkiv National University
  2. а б Указ Президента України № 594/2011 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2010 року [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Президент України. Офіційне інтернет-представництво
  3. а б Бакіров В. С. (ред.). Лупішко Дмитро Федорович // Професори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Біобібліографічний довідник. — Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. — С. 191. — 700 прим.
  4. Лупішко Дмитро Федорович, Енциклопедія сучасної України
  5. Workshop «Photometry and polarimetry of asteroids: past and future». Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  6. 3210 Lupishko (1983 WH1) [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]. JPL Small-Body Database Browser

Посилання

ред.