Лулео
Лулео (швед. Luleå, фін. Luulaja, луле-саам. Luleju) — місто в Швеції, адміністративний центр лену Норрботтен і однойменної комуни. Розташоване в північній частині країни, на березі Ботнічної затоки.
| Лулео Luleå |
|||
|---|---|---|---|
 |
|||
|
|||
| Координати: 65°35′04″ пн. ш. 22°09′14″ сх. д. / 65.58444° пн. ш. 22.15389° сх. д. | |||
| Країна | Швеція | ||
| Ландскап | Вестерботтен | ||
| Лен | Норрботтен | ||
| Комуна | Лулео | ||
| Площа [1] | |||
| - Повна | 299,09 км² | ||
| Населення (31.12.2010) [1] | |||
| - Усього | 46 607 | ||
| - Густота | 1602/км² | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Вебсайт: = www.lulea.se | |||
  Лулео |
|||
 | |||
У Лулео є четвертий за величиною товарний порт Швеції. Лулео — металургійний центр із розвиненою сталеварною промисловістю. Найпівнічніший технічний університет Швеції — Технологічний університет Лулео[en]— також розташований у місті.
Географія
ред.Лулео розташоване на березі затоки, що утворюється в гирлі річки Лулеельвен.
Клімат
ред.Місто знаходиться в зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -10.6 °С (13 °F).[2]
| Клімат Лулео | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8 | 8 | 10 | 17 | 27 | 29 | 28 | 28 | 22 | 15 | 12 | 7 | 29 |
| Середній максимум, °C | −7 | −6 | −1 | 3 | 10 | 16 | 18 | 16 | 11 | 5 | −1 | −6 | 5 |
| Середня температура, °C | −10 | −10 | −5 | 0 | 6 | 12 | 15 | 13 | 8 | 2 | −3 | −8 | 1 |
| Середній мінімум, °C | −14 | −13 | −8 | −3 | 2 | 8 | 12 | 10 | 5 | 0 | −6 | −12 | −1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −33 | −33 | −32 | −10 | −6 | 0 | 0 | 2 | −3 | −18 | −27 | −32 | −33 |
| Норма опадів, мм | 30 | 30 | 30 | 20 | 30 | 30 | 30 | 60 | 60 | 40 | 40 | 40 | 490 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
ред.
Лулео завжди було важливим портом, навіть в період своєї ранньої історії, у 13-15 століттях.
Люлео (Luleå), або річка Люле, люлесаамською (Lule Sami) Юлеведно (Julevädno), — річка на півночі Норрленда (графство Норрботтен). Річка протяжністю 461 км і водосховищем 25 240 км². Назва походить від люлесаамської мови «люлій» (lulij) «той, хто живе на сході». Раніше цих саамів називали лісовими саамами[en]. Ще може означати «річка Самі». У саамів річку Стура-Люле називають «Стур-Юлеведно» (Stuor Julevädno).
У 1621 році шведським королем Густавом ІІ Адольфом було видано привілей, за яким Лулео отримало статус міста. Тоді воно знаходилося на місці теперішнього Ґамельстаду, або Старого Міста. У 1649 році місто було перенесено на теперішнє місце через ізостатичний підйом[en] суходолу.
До кінця XIX століття багато споруд Лулео залишалися дерев'яними. Саме тому жахлива пожежа 1887 року майже повністю знищила місто.
У 1891—1895 роках у Лулео було споруджено електростанцію, поліцейську дільницю та пожежну станцію. 1893 року було споруджено новий храм у неоготичному стилі заввишки 63 метри. У 1894 році було відкрито новозбудовану епідемічну лікарню.[3]
Залізницю Мальмбанан між Єлліваре і Лулео завершили будувати 1888 року: таким чином місто стало портом доставки залізної руди з Мальмбергета. Незабаром виникли передмістя, а саме Бергвікен в адміністративній зоні міста, а також Свартостаден, Скурхольмен і Бергнасет. Свартостаден і Скурхольмен були включені до міста Лулео в 1933 році. Паралельно з розширенням порту Лулео розвивалося як промислове місто, в 1887 році було відкрито корабельню і пов'язані з ним майстерні (1932 перетворено на «Nya AB. Luleå Varv & Verkstäder»), сталеплавильний завод у Карлсвіку в 1906 році.
1904 року в місті запроваджено водопостачання та каналізація.[4]
У 1943 році на Свартоні відкрито Норрботтенський металургійний завод.
1971 року відкрито Технологічний університет Лулео.
Транспорт
ред.Найважливішими дорогами є автошлях E4, що покладено приблизно за п'ять кілометрів від центру міста, і автошлях E10 у напрямку Кіруни/Нарвіка. Автошлях 97[sv] сполучає місто з лікарнею Сундербі, Буденом і Йоккмокком. 4-5 мільйонів тонн залізної руди вивозиться через порт Лулео щороку. Від Лулео-Центральне до Нарвіка в Норвегії споруджено Мальмбанан. Є також прямі поїзди (нічний рух) до Стокгольма та до Нарвіка через Буден.
Luleå Lokaltrafik управляє міським транспортом у Лулео. Місто має 31 автобусну лінію. Аеропорт Лулео розташовано на південь від міста.
Мости
ред.- Бергнесброн[sv], відкрито в 1954 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
- Гамла-Геддвіксброн[sv], відкрито в 1941 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
- Новий міст Геддвік[sv], відкрито в 1978 році, є частиною автошляху E4 з трисмуговою автомагістраллю.
Герб міста
ред.Герб місту надано привілеєм короля Густава ІІ Адольфа 1621 року. На гербі були зображені два ключі. У затвердженому варіанті 1942 року герб мав забарвлення: срібне поле та сині ключі. Після адміністративно-територіальної реформи, проведеної у Швеції на початку 1970-х років, муніципальні герби стали використовуватися лишень комунами. Тому з 1974 року цей герб представляє комуну Лулео, а не місто.
Галерея
ред.-
Краєвид -
Катедральний собор -
Вулиця Сторгатан -
Технічний університет
Див. також
ред.- Гаммельстад
- Транспорт у Швеції
- 6654 Лулео — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
ред.- ↑ а б Localities 2010 (Шведською) . Statistics Sweden. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 червня 2011.
- ↑ Клімат Лулео. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ Bidrag till Sveriges officiela statistik. H) Kungl. Maj:ts Befallningshafvandes femårsberättelser. Åren 1891-1895, Norrbottens län. Stockholm: Statistiska centralbyrån. 1897. sid. 55-57. Läst 5 november 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2022. Процитовано 26 червня 2022.
- ↑ Statistiska centralbyrån: Medicinalstyrelsens underdåniga berättelse för år 1904. Sida 7; Läst 5 november 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 16 березня 2022.
