Лулеельвен
| Лулеельвен | |
|---|---|
 | |
 | |
| 65°35′12″ пн. ш. 22°02′31″ сх. д. / 65.586694° пн. ш. 22.042° сх. д. | |
| Витік | озеро Сорйосйауре на кордоні між Швецією і Норвегією |
| • координати | 67°14′15.11″ пн. ш. 16°27′34.28″ сх. д. / 67.2375306° пн. ш. 16.4595222° сх. д. |
| Гирло | Ботнічна затока, біля міста Лулео. |
| • координати | 65°34′10.34″ пн. ш. 22°14′32.61″ сх. д. / 65.5695389° пн. ш. 22.2423917° сх. д. |
| Басейн | Lule River basind |
| Країни: |  Швеція,  Норвегія — 750 км².[1] |
| Прирічкові країни: | Швеція, Норвегія. |
| Довжина | 450 км[1] |
| Площа басейну: | 25240 км²[2] |
| Середньорічний стік | 510 м³/с |
| Притоки: | Лілла-Лулеельвен, Будтрескон |
| Водойми в руслі | Аккаяуре, Стура-Лулеваттен і Vuolep Sårjåsjávrred |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лулеельвен[3] (швед. Lule älv, також Luleälven , саам. Julevädno) — річка на півночі Швеції. Довжина 450 км, площа басейну 25240 км². Бере початок з озера Сорйосйауре, біля кордону Швеції й Норвегії. Тече з північного заходу на південний схід. У верхній і середній частині річка протікає вузькою й глибокою долиною, проходить низку озер. У цій частині річки є пороги й водоспади. Нижче впадіння основної — правої — притоки Лілла-Лулеельвен долина розширюється і Лулеельвен тече через пагорбисту рівнину. Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря. Живлення переважно снігове, водопілля влітку, взимку стік низький. Середня витрата води близько 510 м³/с. Замерзає в кінці жовтня, скресає у травні. На річці побудовано кілька ГЕС. На озерах здійснюється судноплавство. Біля гирла річки лежать місто Буден і порт Лулео.
ГЕС
ред.На річці Лулеельвен зведено 13 ГЕС. За період від 1970-х років до 2013 року загальна потужність ГЕС зросла у 2,47 рази — від 1,7 ГВт[4] до 4,2 ГВт. Найбільші ГЕС — "Харспронгет", Пор'юс, Летсі, Порсі, Лакседе, Vittjärv, Буден.
Галерея
ред.-
![Водоспад Харспронгет на річці Лулеельвен під час полярної ночі і північного сяйва. Художник К. Хальбек[sv], фотолітографія, 1856 рік.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8e/Njommelsaska_i_Lappland_by_Carl_Svantje_Hallbeck.jpg/200px-Njommelsaska_i_Lappland_by_Carl_Svantje_Hallbeck.jpg)
Водоспад Харспронгет на річці Лулеельвен під час полярної ночі і північного сяйва. Художник К. Хальбек[sv], фотолітографія, 1856 рік. -
ГЕС на річці Лулеельвен у місті Буден.
![Водоспад Харспронгет на річці Лулеельвен під час полярної ночі і північного сяйва. Художник К. Хальбек[sv], фотолітографія, 1856 рік.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Njommelsaska_i_Lappland_by_Carl_Svantje_Hallbeck.jpg)
Література
ред.- Lule älf [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 16 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1912. — S. 1350.
- Lule älv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 18. — 1951. — S. 786 - 787. (швед.)
Посилання
ред.
- ↑ а б Luleälven на сайті Nationalencyklopedin — сайт шведської «Національної енциклопедії».
- ↑ Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Карта 1:8 000 000. // Атлас світу. — Київ: ДНВП «Картографія». — 2008. С. 64 — 65.
- ↑ Луле-Эльв. // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
