ГЕС Пор'юс (швед. Porjus) — гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись між ГЕС Vietas (вище за течією) та ГЕС Харспронгет, входить до складу каскаду на річці Лулеельвен, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Лулео.

ГЕС Пор'юс
66°57′42″ пн. ш. 19°48′15″ сх. д. / 66.96194444002777857° пн. ш. 19.80416667002777942° сх. д. / 66.96194444002777857; 19.80416667002777942Координати: 66°57′42″ пн. ш. 19°48′15″ сх. д. / 66.96194444002777857° пн. ш. 19.80416667002777942° сх. д. / 66.96194444002777857; 19.80416667002777942
КраїнаШвеція Швеція
АдмінодиницяЙоккмокк[1]
Стандіюча
РічкаЛулеельвен
Каскадкаскад на Лулеельвен
Початок будівництва1971
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1975
Основні характеристики
Установлена потужність465  МВт
Середнє річне виробництво2063  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева підземна
Розрахований напір60  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2 Kvaerner
Витрата через турбіни940  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2 ABB
Потужність гідроагрегатів2х235  МВт
Основні споруди
Тип греблікам'яно-накидна з ядром із моренного ґрунту
Висота греблі25  м
ВласникVattenfall
ГЕС Пор'юс. Карта розташування: Швеція
ГЕС Пор'юс
ГЕС Пор'юс
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Пор'юс у Вікісховищі

Спорудження першого гідроенергетичного об'єкту на місці сучасної ГЕС Porjus почалось ще у 1910 році. Метою проекту було забезпечення електрифікації залізниці Мальмбанан, створеної для вивезення залізної руди з району Кіруна. Враховуючи розташування будівельного майданчика у практично неосвоєному районі, в 1911-му сюди проклали спеціальне відгалуження залізниці. Введена в експлуатацію у 1915-му, станція поступово підсилювалась та до 1960-го мала дев'ять гідроагрегатів. Наразі з них залишилось лише сім, які хоч і знаходяться у працездатному стані, проте не використовуються та входять до експозиції музею. Ще два агрегати (№ 8 та № 9) з турбінами типу Френсіс та типу Каплан потужністю по 10 МВт належать дослідницькому центру, створеному в 1994 році компаніями Vattenfall, ABB Generation (в подальшому стала підрозділом Alstom) та Kvaerner Turbin (GE Hydro).

З 1975 року потенціал району Porjus використовує нова електростанція, проект якої включав зведення також нової греблі. Ця споруда висотою 25 метрів виконана як кам'яно-накидна з ядром із моренного ґрунту та утримує водосховище Stora Lulevatten з проектним коливанням рівня поверхні в діапазоні 3,5 метра.

Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні в правобережному масиві. Він обладнаний двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 430 МВт, які при напорі у 60 метрів забезпечують виробництво 2 млрд млн кВт-год електроенергії на рік.

Диспетчерський центр для управління всім каскадом компанії Vattenfall на Лулеельвен знаходиться у Vuollerim.[2][3][4][5][6][7]

Примітки

ред.
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. Oil-free operation - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 24 березня 2018.
  3. Våra kraftverk: Porjus - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  4. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
  5. Konsekvensanalys Förbättringsåtgärder som kan bli aktuella för att uppnå God Ekologisk Potential (GEP) i Kraftigt Modifierade Vattendrag (KMV) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2018.
  6. Porjus Hydroelectric Power Station Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 24 березня 2018.
  7. Sweden/Powerplants - Enipedia. webcache.googleusercontent.com (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 24 березня 2018.