Лукове (Сяноцький повіт)
Лукове (пол. Łukowe) — лемківське село в Польщі, у гміні Загір'я Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 703 особи (2011[1]).
Село
 (1828 р.) Координати 49°25′00″ пн. ш. 22°14′00″ сх. д. / 49.4167° пн. ш. 22.2333° сх. д.
|
Розташування
ред.Знаходиться 7 км на південь від Загір'я, 15 км на південь від Сяніка і 71 км на південь від Ряшева.
Історія
ред.Перша письмова згадка відноситься до 1449 року — власність Яна Стечковича з Тарнави. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. У 1881 році село нараховувало 818 мешканців (730 греко-католиків, 18 римо-католиків і 26 юдеїв), греко-католики належали до Вільховецького деканату Перемиської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. В 1934-1939 рр. село було адміністративним центром ґміни.
На 01.01.1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1450 жителів села — 1320 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 35 поляків і 35 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.
Після депортацій українського населення 1944–1946 років та операції «Віслі» у 1947[3] переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки. Саме 18-річна уродженка Лукового Марія Петрівна Баран стала 9 травня 1947 р. першим політв'язнем польського концтабору «Явожно» для українців.[4]
У 1975-1998 роках село належало до Коросненського воєводства.
Церква
ред.Перша згадка про церкву належить до 1761 року.
У 1828 р. збудована мурована церква св. Вмч. Димитра з ініціативи тодішніх власників села родини Трусколяських. У 1867 р. церква поповнилась новими іконостасом і вівтарем. До 1947 р. в селі була парохіяльна греко-католицька церква, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква перетворена на костел із втратою частини внутрішнього облаштування.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 361 | 73 | 252 | 36 |
| Жінки | 342 | 82 | 195 | 65 |
| Разом | 703 | 155 | 447 | 101 |
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лукове (Сяноцький повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
- ↑ Євген МІСИЛО. Календарій акції «Вісла». Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
ред.- Łukowa (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 825. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |