Відкрити головне меню

Лука Жидята (нар. ? — пом. 1059) — другий новгородський єпископ, перший ієрарх Київської митрополії руського походження, один із книжників князя Ярослава Мудрого.

Лука Жидята
Помер 1059
Копись, Оршанський район, Вітебська область, Білорусь
Поховання Софійський собор (Новгород)[d]
Діяльність священик
Володіє мовами давньоруська
Посада епископ Новгородський[d]
Конфесія православ'я

ЖиттєписРедагувати

Про життя його відомо вкрай небагато. У «Повісті врем'яних літ» сказано про те, що Лука Жидята був приставлений князем Ярославом до свого сина. А інше джерело свідчить, що його обмовив холоп Дудик, якого за це потім покарали, відрізавши ніс та руку. Також відомо те, що його призначили єпископом, на посаді якого він пробув двадцять три роки. Крім того, його суперником на таку посаду був Єфрем, якого князь Ярослав замінив Лукою Жидятою.

По собі Лука Жидята залишив одну працю — «Повчання до братії». Твір цікавий тим, що в ньому основне місце займають не релігійні, а етико-соціальні парадигми. Автор у ньому виступає за правдивість, доброту та піклування про нижчих за станом, миролюбність та уникнення злослів'я.

Особливістю твору Луки Жидяти є те, що він більше орієнтований на старозавітні регламентації, що свідчить про те, що християнство спершу приймалося не в євангелівському, а в біблійному варіанті.

Помер 1059 року. Луку Жидяту вважають одним з найвідоміших мислителів Київської Русі.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Аничков Е. В. Язычество и древняя Русь. — К.: СПб, 1914. — С.374.
  • Замалев А. Ф. Зоц В. А. Мыслители киевской Руси. — К.: Вища школа, 1981.