Лука Гуаданьїно
Лу́ка Гуаданьї́но (італ. Luca Guadagnino; нар. 10 серпня 1971, Палермо, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист[4]. Володар «Срібного лева» Венеційського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу (2022, фільм «Цілком та повністю»).
| Лука Гуаданьїно | |
|---|---|
| італ. Luca Guadagnino | |
.jpg) Лука Гуаданьїно на Берлінале-2017 | |
| Дата народження | 10 серпня 1971[1][2][3] (53 роки) |
| Місце народження | Палермо, Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо |
| Роки активності | 1997— |
| IMDb | ID 0345174 |
 Лука Гуаданьїно у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Лука Гуаданьїно народився 1971 року в Палермо у родині батька-сицилійця і матері-алжирки[5][6]. Він провів своє раннє дитинство в Ефіопії, де його батько викладав історію та італійську мову[7]. Закінчив Палермський університет, де вивчав літературу[7], та факультет історії і критики кіно в Римському Університеті ла Сап'єнца. Там він захистив дисертацію, в основу якої лягла біографія американського актора Джонатана Деммі[8].
Режисерським дебютом Луки став фільм «Протагоністи», який брав участь у конкурсі Венеційського кінофестивалю 1999 року. Стрічка була відзначена «Призом Федерації італійських кіноклубів — особлива згадка». У 2003 році Гуаданьїно зняв фільм «Цивілізований світ» (італ. Mundo Civilizado), який був представлений на кінофестивалі в Локарно.
Міжнародну відо́мість та визнання режисер здобув у 2009 році, після виходу його фільму «Я — це кохання». Фільм був представлений на Венеційському кінофестивалі, Берлінському кінофестивалі й фестивалі Санденс, де отримав хороші відгуки критиків. «Я — це кохання» був номінований на премію «Оскар» як «Найкращий іноземний фільм», а також на «Золотий глобус» і Премію BAFTA.
У 2012 році Лука Гуаданьїно зняв короткометражний фільм «Двовладдя», який позитивно зустріли критики. У 2013 році він зняв документальний фільм «Бертолуччі про Бертолуччі», який був представлений на Венеційському кінофестивалі.
У 2015 році Гуаданьїно зняв драматичний детектив «Великий сплеск», який є ремейком стрічки «Басейн» (1969). Головні ролі у фільмі виконали Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Рейф Файнз і Дакота Джонсон[9]. Фільм став переможцем на Венеційському кінофестивалі в номінаціях «Soundtrack Stars Award» і «Best Innovative Budget Award»[10].
Лука Гуаданьїно двічі був членом журі Туринського кінофестивалю: в 2010 році — журі Венеційського кінофестивалю[11], а 2011 року — головою журі кінофестивалю в Бейруті.
У 2011 році Гуаданьїно дебютував на театральній сцені, поставивши оперу «Фальстаф» Джузеппе Верді в театрі «Філармоніко» (італ. Teatro Filarmonico) у Вероні.
У 2017 році вийшов фільм Луки Гуаданьїно «Назви мене своїм ім'ям». Драма, що оповідає історію романтичних стосунків між 17-річним юнаком та 24-річним ученим, мала чималий міжнародний успіх, зібравши численні престижні фестивальні та професійні нагороди й номінації, серед яких «Золотий глобус», BAFTA та інші[12][13]. 2018 року фільм був номінований у 4-х категоріях на здобуття кінопремії «Оскар» Американської кіноакадемії, зокрема, за найкращий фільм[14][15].
У 2018 році Гуаданьїно зняв нову інтерпретацію стрічки Даріо Ардженто 1977 року «Суспірія» — однойменний фентезійний містичний трилер з Дакотою Джонсон та Тільдою Свінтон у головних ролях. Світова прем'єра фільму відбулася 1 вересня 2018 року на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі у змаганні за «Золотого лева»[16][17].
У 2024 році Гуаданьїно випустив два психологічні фільми: спортивну трагікомедію «Суперники» та драму «Квір». В останньому режисер повернувся до теми гомосексуальних відносин, створивши «численні та досить скандальні» секс-сцени[18].
Особисте життя
ред.Лука Гуаданьїно є відкритим геєм[19][20]. Він мешкає та працює в палаццо 17-го століття в центрі Креми, міста, що розташовується за 40 км від Мілану[7].
Фільмографія
ред.| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1997 | к/м | Хто | Qui |  |
||
| 1999 | Протагоністи | The Protagonists | |
|
||
| 2000 | к/м | L'uomo risacca | |
|||
| 2002 | к/м | Тільда Свінтон: Фабрика кохання | Tilda Swinton: The Love Factory | |
||
| к/м | Червоний | Rosso |
| |||
| 2003 | д/ф | Цивілізований світ | Mundo civilizado | |
||
| 2004 | д/ф | Cuoco contadino | |
|
||
| 2005 | Мелісса: Інтимний щоденник | Melissa P. | |
|
||
| 2007 | к/м | Частина друга | Part deux | |
||
| к/м | Delfinasia |
| ||||
| 2009 | Я — це кохання | Io sono l'amore | |
|
| |
| 2010 | к/м | Двовладдя | Diarchia |
| ||
| 2011 | д/ф | Несвідомий італійський | Inconscio italiano | |
||
| 2012 | к/м | Доля | Destinée | |
||
| к/м | Тут | Here | |
|
||
| к/м | Один плюс один | One Plus One | |
|||
| Власники будинку | Padroni di casa |
| ||||
| 2013 | д/ф | Бертолуччі про Бертолуччі | Bertolucci on Bertolucci | |
| |
| к/м | Міські історії | Walking Stories | |
| ||
| 2014 | к/м | Відродження життя | A Rose Reborn |
| ||
| 2015 | Великий сплеск | A Bigger Splash | |
| ||
| Антонія | Antonia. |
| ||||
| 2017 | Назви мене своїм ім'ям | Call Me by Your Name | |
|
| |
| 2018 | Суспірія | Suspiria | |
| ||
| Ріо | Rio | |
| |||
| 2019 | к/м | Приголомшлива дівчина | The Staggering Girl |
|
| |
| 2020 | д/ф | Мисливці за трюфелями | The Truffle Hunters |
| ||
| д/ф | Сальваторе: Чоботар мрій | Salvatore: The Shoemaker of Dreams |
|
|||
| с | Ми ті, хто ми є | We Are Who We Are | |
|
| |
| к/м | Квіти, Квіти, Квіти | Fiori, Fiori, Fiori | |
|
| |
| 2022 | Цілком та повністю | Bones & All |
|
| ||
| 2024 | Суперники | Challengers |
|
| ||
| Квір | Queer |
|
| |||
| 2025 | Після полювання | After the Hunt |
|
|
Визнання
ред.Список нагород не є вичерпним
Нагороди та номінації Луки Гуаданьїно[21]| Рік | Категорія | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 1999 | Призом Федерації італійських кіноклубів (FEDIC) — Особлива згадка | Протагоністи | Перемога | ||
| 2015 |  Золотий лев
|
Великий сплеск | Номінація | ||
| Премія Soundtrack Stars | Перемога | ||||
| Премія Best Innovative Budget | Перемога | ||||
| Премія Green Drop | Номінація | ||||
| 2018 | Золотий лев
|
Суспірія | Номінація | ||
| Квір-лев | Номінація | ||||
| Міжнародний кінофестиваль в Санта-Барбарі | |||||
| 2010 | Приз журі за найкращий міжнародний фільм | Я — це кохання | Номінація | ||
| Кінофестиваль в Боулдері (Колорадо, США) | |||||
| 2010 | Найкращий художній фільм | Я — це кохання | Номінація | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||||
| 12010 | Премія «Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет | Я — це кохання | Номінація | ||
| 2014 | Найкращий документальний фільм про кіно | Бертолуччі про Бертолуччі | Номінація | ||
| Асоціація кінокритиків Північного Техасу | |||||
| 2011 | Найкращий фільм іноземною мовою | Я — це кохання | Перемога | ||
| Премія «Золотий Грааль» | |||||
| 2011 | Найкращий комедійний режисер | Я — це кохання | Номінація | ||
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 2017 | Премія «Тедді» за найкращий художній фільм | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Кінофестиваль Chéries-Chéris | |||||
| 2017 | Гран-прі Chéries-Chéris за найкращий художній фільм | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Гентський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 2017 | Гран-прі за найкращий фільм | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||||
| 2017 | Премія «Себастьян» за найкращий фільм | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Торонто | |||||
| 2017 | Премія «Вибір народу» | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Мельбурнський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 2017 | Премія «Народний вибір» | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль в Сант-Луїсі | |||||
| 2017 | Приз глядацьких симпатій | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Сіднейський кінофестиваль | |||||
| 2017 | Приз глядачів | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія «Готем» | |||||
| 2017 | Незалежна кінопремія | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Приз глядачів | Номінація | ||||
| Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса | |||||
| 2017 | Найкращий режисер | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Премія «Золотий глобус» | |||||
| 2018 | Найкращий фільм — драма | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія CinEuphoria | |||||
| 2018 | ТОП-10 фільмів року | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Премія «Незалежний дух» | |||||
| 2018 | Найкращий художній фільм | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Лондонське коло кінокритиків | |||||
| 2018 | Кінорежисер року | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія AACTA | |||||
| 2018 | Найкращий режисер | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія Американського кіноінституту | |||||
| 2018 | Фільм року | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Премія BAFTA | |||||
| 2018 | Найкращий фільм | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія Девіда Ліна за найкращу режисуру | Номінація | ||||
| Премія «Оскар» | |||||
| 2018 | Найкращий фільм року | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Премія Європейської кіноакадемії | |||||
| 2018 | Приз глядацьких симпатій | Назви мене своїм ім'ям | Перемога | ||
| Премія «Давид ді Донателло» | |||||
| 2019 | Найкращий фільм | Назви мене своїм ім'ям | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Номінація | ||||
| Найкращий адаптований сценарій | Перемога | ||||
| Найкращий продюсер | Номінація | ||||
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138500746 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ @suspiriamovie (10 серпня 2018). Buon compleanno, Luca (Твіт) — через Твіттер.
- ↑ Grazia d'Annunzio (August 30, 2010), «Mi piace essere un outsider naturale» [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.] Vogue Italia
- ↑ Paola Piacenza (July 23, 2011), Luca Guadagnino: «Racconto il lato inconfessabile dell'Italia» [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.], Io Donna, Corriere della Sera
- ↑ а б в Thomas, Dana (1 серпня 2016). One Italian Filmmaker’s Ultimate Set — His Own Home. The New York Times. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Luca Guadagnino. Göteborg Film Festival (англ.). 23 листопада 2015. Архів оригіналу за 24.08.2017. Процитовано 12.01.2018.
- ↑ Corriere.it - Argento: «Il remake di Suspiria? Mi mette ansia e mi imbarazza». Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Cinema, tre film siciliani al Festival di Venezia | Notizie dalla Sicilia — Quotidiano di cronaca politica turismo — Giornale Siciliano — Blog Sicilia. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Marlen Vazzoler. Venezia 2010: il photocall della giuria. MYmovies.it (італ.) . 1.09.2010. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 12.01.2018.
- ↑ Golden Globes: Full list of nominees. BBC News. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 26 грудня 2017.
- ↑ Оголошено номінантів британської кінопремії BAFTA. Детектор медіа. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 10.01.2018.
- ↑ 2018 Oscar Nominations: ‘The Shape of Water’ Leads With 13 Nominations. New York Times. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
- ↑ Оголошено номінантів на «Оскар-2018». Повний перелік. Детектор медіа. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24.01.2018. Процитовано 24.01.2018.
- ↑ Biennale Cinema 2018 / Selezione ufficiale. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.
- ↑ Camillo De Marco. Venice 2018: A well-rounded panorama of film. Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 4.09.2018.
- ↑ Guadagnino: “Queer sarà il mio film più personale”
- ↑ Pulver, Andrew (4 лютого 2016). A Bigger Splash director: ‘Italian cinema is mostly a bureau for tourism’. The Guardian. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2017.
- ↑ Luca Guadagnino. Purple.fr. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації Луки Гуаданьїно на сайті IMDb (англ.)
Посилання
ред.
- Лука Гуаданьїно на сайті MYmovies.it (італ.)
- Лука Гуаданьїно на сайті Kino-teatr.ua
- Лука Гуаданьїно на сайті KinoFilms.ua
- Інтерв'ю з Лукою Гуаданьїно [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Cineuropa (англ.)