Відкрити головне меню

Лузотропікалізм (від лат. Lusitania та порт. trópico) — віра, особливо сильна в «Новій державі» Салазара, в те, що португальці — найкращі колонізатори серед усіх європейських народів. Заснована на тому, що завдяки жаркому, порівняно з рештою Європи, клімату Португалії, а також проживанню на її території в різні періоди часу римлян, вестготів та маврів, португальці нібито більш гуманні, доброзичливі та найкраще адаптуються до несприятливого клімату та інших культур[1].

Крім того, на початку XX століття Португалія була присутня в своїх колоніях довше ніж будь-яка інша європейська країна, деякі з португальських заморських територій перебували під її безперервним пануванням близько п'яти століть. Це пояснювалося як справедливими, так і вигаданими аспектами расової демократії та цивілізаційної місії Португальської імперії, а також більше схильні до метисації. Ця точка зору приведена в книзі бразильця Жілберто Фрейре.

Погляди Фрейре були прийняті Антоніу Салазаром, так як вони узгоджувалися з його колоніальною політикою. при цьому стверджувалося що Португалія була багатокультурною, багаторасовою та розкидалася на кілька континентів з XV століття, так що втрата заморських володінь означатиме для Португалії втрату незалежності, оскільки зникне критична маса, необхідна для забезпечення політичної самостійності Португальської держави. Салазар підтримував лузотропікалізм починаючи з 1930-х та влаштував поїздку Фрейре до Португалії і її колонії в 1951-1952. Результатом цієї подорожі стала робота «Пригода та рутина» (порт. "Aventura e Rotina").

ПриміткиРедагувати

  1. O luso-tropicalismo e o colonialismo português tardio. Процитовано 21/06/2015. 

ЛітератураРедагувати

  • Castelo, Cláudia, O Modo Português de estar no Mundo' O luso-tropicalismo e a ideologia colonial portuguesa (1933–1961). Porto: Edições Afrontamento, 1999.
  • Cahen, Michel, "'Portugal is in the Sky': Conceptual Considerations on Communities, Lusitanity and Lusophony", in E.Morier-Genoud & M.Cahen (eds), Imperial Migrations. Colonial Communities and Diaspora in the Portuguese World, London: Palgrave, 2012
  • Nery da Fonseca, Edson. Em Torno de Gilberto Freyre. Recife: Editora Massangana, 2007.
  • Nery da Fonseca, Edson. Gilberto Freyre de A a Z – Referências essenciais à sua vida e obra. Rio de Janeiro: Zé mario Editor, 2002.
  • Vakil, Abdoolkarim, "'Mundo Pretuguês': Colonial and Postcolonial Diasporic Dis/articulations", in E.Morier-Genoud & M.Cahen (eds), Imperial Migrations. Colonial Communities and Diaspora in the Portuguese World, London: Palgrave, 2012
  • Villon, Victor. O Mundo Português que Gilberto Freyre Criou – seguido de Diálogos com Edson Nery da Fonseca. Rio de Janeiro, Vermelho Marinho, 2010.
  • Helmut Brühl: Wenn Portugal singt - Rätselhaftes Volk Lusitaniens, Seiten 136–142 (O mundo português) und 142–144 (Vermählung mit den Tropen). Dietrich Reimer Berlin 1957
  • Gomes, Bea: O mundo que o português criou – Von der Erfindung einer lusophonen Welt. Wiener Zeitschrift für kritische Afrikastudien 2/2001, Jg. 1.
  • Enders, Armelle : Le Lusotropicalisme, théorie d'exportation

Див. такожРедагувати