Лугана-Векк'я
Лугана-Векк'я (італ. Lugana Vecchia) — пам'ятка археології Італії, доісторичне пальове поселення 2500—1000 років до н. е. Розташоване в озерному басейні льодовикового походження у моренному амфітеатрі озера Гарда, на території комуни Сірміоне (провінція Брешія, Ломбардія), навпроти місцевості Коломбаре[2] зі східного боку півострова Сірміоне[3]. Під № 1363—094 входить до групи зі 111 пальових поселень, внесених до Світової спадщини ЮНЕСКО[4][5].
| Лугана-Векк'я | |
|---|---|
| Lugana Vecchia [1] | |
| Світова спадщина | |
 Лугана-Векк'я | |
| 45°28′05″ пн. ш. 10°36′50″ сх. д. / 45.468055555583333671° пн. ш. 10.613888888917° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Тип | археологічна пам'ятка |
| Об'єкт № | 1363-094 |
| Зареєстровано: | 2011 (35 сесія) |
  | |
|
| |
 | |
 Лугана-Векк'я у Вікісховищі | |
Історія ред.
У 1970-х роках від дайверів, що тренувалися у даній ділянці озера Гарда, почали поступати численні повідомлення про залишки дивних будівель на дні озера[3]. Втім, офіційне відкриття пальового поселення Лугана-Векк'я датоване 1996 роком, коли дослідники з Мантуї та Поццоленго проводили на озері підводні зйомки.
Поселення розташовувалося приблизно за 100 м від берегової лінії на ділянці площею 125×90 м[3]. Дендрохронологічний аналіз, проведений у 2006 році, виявив, що палі виготовлені з деревини дубу (73 %), дубу бурґундського (7 %) та в'яза (20 %). Також аналіз 2006 року показав, що найдавніша деревина з поселення Лугана-Векк'я датована 1859 роком до н. е. (± 10 років)[2]. Дослідження плану поселення площею 2,59 га[5] виявило велику, близько 100 м², центральну ділянку, де розташовувалися великі палі, та ділянку з меншими за розміром палями, яка, ймовірно, слугувала проходом від будинків до суші[3].
При дослідженнях пам'ятки археологи виявили значну кількість артефактів бронзової доби, а деякі з яких належали навіть до більш раннього періоду неоліту. Багатство та різноманітність знахідок з бронзи — кинджали, шпильки, вістря гарпунів, дротики, зливки з бронзи, шлак тощо — дозволяє припустити, що поселення Лугана-Векк'я було засноване на початку бронзової доби та існувало до пізньої бронзи[2][3]. Ці археологічні знахідки зберігаються в археологічному музеї Сірміоне та Міському археологічному музеї Джованні Рамботті у Дезенцано-дель-Гарда[6].
У червні 2011 року пальове поселення Лугана-Векк'я внесли до Списку світової спадщини ЮНЕСКО як частину трансальпійського серійного об'єкту «Доісторичні пальові поселення в Альпах»[5].
Примітки ред.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ а б в Ministero per i Beni e le Attività Culturali e per il Turismo. I siti palafitticoli italiani: Lugana Vecchia - Sirmione (BS). www.unescopalafitteitalia.beniculturali.it. Процитовано 13 січня 2021 року. (італ.)
- ↑ а б в г д Sirmione (BS) Lugana Vecchia. www.palafittes.org. International Coordination Group Palafittes (ICG). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 13 січня 2021 року. (англ.)
- ↑ I Siti Palafitticoli. www.patrimoniomondiale.it. Associazione beni italiani patrimonio mondiale. Процитовано 13 січня 2021 року. (італ.)
- ↑ а б в Prehistoric Pile Dwellings around the Alps. whc.unesco.org. ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 13 січня 2021 року. (англ.)
- ↑ I Siti Palafitticoli. www.lombardiabeniculturali.it. LombardiaBeniCulturali. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2021 року. (італ.)
Посилання ред.
- Експонати з Лугана-Векк'я у музеї Джованні Рамботті. artsandculture.google.com. Google Arts & Culture. Процитовано 13 січня 2021 року. (англ.)