Лос-Анджелес (річка)

Лос-Анджелес
Los Angeles River Glendale.jpg
Лос-Анжелес у Глендейлі
LARmap.jpg
Сточище Лос-Анжелесу
34°11′42″ пн. ш. 118°36′06″ зх. д. / 34.19522200002777623° пн. ш. 118.601768000027789185° зх. д. / 34.19522200002777623; -118.601768000027789185
Витік долина Сан-Фернандо
• координати 34°11′43″ пн. ш. 118°36′07″ зх. д. / 34.19528° пн. ш. 118.60194° зх. д. / 34.19528; -118.60194-->
висота, м 242 м
Гирло затока Сан-Педро
• координати 33°45′50″ пн. ш. 118°12′18″ зх. д. / 33.76389° пн. ш. 118.20500° зх. д. / 33.76389; -118.20500
висота, м 0 м
Басейн Тихий океан
Країни: США
Регіон Каліфорнія
Район округ Лос-Анжелес
Довжина 82 (77) ки
Площа басейну: 2142 км²
Середньорічний стік 6,4 м³/сек (0,202 км³/рік)
Притоки: Ріо-Гондоd[1], Комптон-Крікd[1], Пакоїма-Вошd[1], Таджунґа-Вошd[1], Вердуґо-Вошd[1], Burbank Western Channeld[1], Алісо-Крікd, Аройо-Калабасасd, Bell Creekd, Browns Canyon Washd і Булл-Крік[d]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 5323995
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Початок Лос-Анжелесу у місцевості Канога-Парк злиттям річок Калабасас зліва на світлині й Белл-Крік справа.
Лос-Анжелес у верхів'ях у Шерман-Оакс
Вид у північно-західному напрямі на Даунтаун Лос-Анжелеса. На передньому плані річка Лос-Анжелес. На задньому плані виділяються будівлі Голлівуду під пагорбами гір Санта-Моніка.
Гирло Лос-Анжелесу у Сан-Педроську затоку у місті Лонг-Біч

Лос-Анджелес, Лос-Анжелес англ. Los Angeles — річка в Лос-Анжелеському окрузі в Південній Каліфорнії над якою положено місто Лос-Анжелес. Одна з небагатьох цілорічних рівнинних річок Південної Каліфорнії.

Каналізоване бетонне річище Лос-Анжелесу часто ставало місцем автомобільних перегонів у голлівудських кінострічках.

ПлинРедагувати

Джерела річки в горах Сімі-Гіллз[en] й Санта-Сюзана. На заході Сан-Фернандської долини[en] у міцевості Каноґа-Парк[en] утворюється злиттям річок Белл-Крік, ліворуч, та Аройо-Калабасас, праворуч.

Довжина плину річки 82 км.

У Сан-Фернадській долині річка тече на схід, обминає східний край Санта-Моніцьких гір і повертає на південь, де впадає у затоку Сан-Педро в місті Лонг-Біч.

Сточище Лос-Анжелесу вважається напівпустелею, бо отримує менше 375 мм щорічних опадів.[2]

Взимку та навесні живлення дощове й таненням снігів. Влітку та восени річка живиться з Водоочисного заводу Дональда С. Тіллмана у Ван-Найсі та з міських стоків. Течія Лос-Анжелесу може бути жвавою, навіть улітку.

ПовеніРедагувати

Річка часто повноводна через таненням снігу на горах та сильними, коротко тривалими субтропічними зливами, що спричинювали повені. Річка утворює характерну алювіальню рівнину з плавнями та оболонями. Після серії спустошень через повені на початку 20-го сторіччя, Лос-Анжелес було каналізовано в бетонні споруди.

Природний станРедагувати

Групи захисту довкілля підтримують усунення бетонного каналу та відновлення природного та тваринного середовища річки. Деяка частина каналу Лос-Анжелесу має ґрунтове тло з відновленим тваринним життям. Іншими планами пропонується створення парків над річкою.

Річка потерпає від сільськогосподарських, міських та промислових стоків.

У межах центральної частини міста Лос-Анжелесу тривають програми створення парків над річкою Лос-Анжелес. Створена велосипедна стежка вздовж частини берегу.

ПритокиРедагувати

Притоки Лос-Анджелесу:

  • ліві:
    • Белл-Крік[en], також відомий як Іскорпіон-Крік, довжиною 16 км, джерело в Белл-Каньйон у Сімі-Гіллз в окрузі Вентура; тече місцевостями Белл-Каньйон, Вест-Гіллз та Каноґа-Парк;
    • Браунс-Каньйон-Вош[en] (або Браунс-Каньйон-Крік), довжина 16,6 км, джерела в Бруйнс-Каньйон у горах Санта-Сюзанна; тече місцевостями Чатсворт, Канога-Парк і Віннетка, вздовж річки кінна та велосипедна стежина;
    • Алізо-Крік, довжина 16 км, джерела в Алізо-Каньйоні нижче гори Оат-Маунтен у горах Санта-Сюзанна; Портер-Ранч, Гранада-Гіллз, Нортрідж, Різіда;
    • Булл-Крік, тече місцевостями Гранада-Гіллс, Нортрідж, Норт-Гілл, Балбоа-Лейк;
    • Таджунга-Вош[en], довжина 21 км, називається Вош, тому, що він здебільшого сухий, джерела в горах Сан-Габріел, тече місцевостями Шаддов-Гіллз, Лейк-Вью-Террас, Пакоїма, Сан-Валлі, Панарама-Сіті, Ван-Найс, Валлі-Глен, Ває-Вілладж, Студіо-Сіті;
    • Вердуго-Вош; тече через Ла-Каньяда-Флінтрідж та Глендейл;
    • Аройо-Сіко (з іспанської «Сухий струм»), довжина 40 км, джерела у горах Сан-Габріел, тече через Пасадену;
    • Ріо-Гондо[en] (з іспанської «Глибока річка»), довжина понад 26 км, джерела приток річки в горах Сан-Габріел, з головною Санта-Аніта-Крік, тече через Ел-Монте й Монтебелло;
  • праві:

Поселення над Лос-АнджелесомРедагувати

Над Лос-Анджелесом положені місцевості міста Лос-Анджелес та міста Лос-Анджелеської округи:

ІсторіяРедагувати

Нарід Тонгва у ЯнгнаРедагувати

Річка Лос-Анжелес була джерелом понад тисячоріччя для тонгва — найбільшої групи індіанців у Північній Америці. Тонгва мали найбільше поселення на правому боці Лос-Анжелесу, де тепер Даунтаун Лос-Анжелесу. На 1769 рік у цьому поселенні Янгна мешкало понад 200 тонгва.

Тонгва займали територію округ Лос-Анжелес, Оранж, частину Сан-Бернандіно й Ріверсайд, та острів Санта-Каталіна. Коли прийшли мексиканці вони назвали тонгва габріелино та приписали їх до місії Сан-Габріел, а тонгва Сан-Фернадської долини назвали фернарденьо з приписом їх до місії Сан-Фернандо.[2]

Повені за існування міста Королеви ЯнголівРедагувати

Каспар де Портола, найперший європеєць, що побував у цьому краї назвав річку Порсіункула.

Створене 1781 року на місці індіанського поселення іспанське місто Ель-Пуебло-де-Нуестра-Сеньйора-де-лос-Ангелес (Місто Нашої Пані Королеви Янголів) 1815 року було змито повінню річки Лос-Анджелес.

До 1825 року річка Лос-Анджелес після обминання Санта-Моніцької гряди на сході не прямувала на південь у сторону затоки Сан-Педро, але повертала на захід до Санта-Моніцької затоки, річище сучасної річки Баллона-Крік. Тоді річищем у Сан-Педроську затоку текла теперішня річка Сан-Габріел. Після повені 1825 року між Пуебло Королеви Янгелов й затокою Санта-Моніка утворилося багато дреговин, тому річка повернула на південь за сучасним річищем до Сан-Педроської затоки.[2]

Повінь 1861 року розмила береги, знесла водозабірні споруди та спустошила вже Сан-Фернандську долину.

Лос-Анжелеський акведукРедагувати

1904 року артезіанські криниці спустошили підземні води, на зростаючи потреби міста й сільського господарства. Керівник Лос-Анджелеської водної компані Вильям Мулхолланд розпочав проєкт постачання у Лос-Анджелеський край води з навколишніх гір та згодом з озера Моно.

Лос-Анжелес втратив домінуючу роль джерела водопостачання зі зведенням Лос-Анжелеського акведуку в 1913 році.[2]

Каналізація Лос-АнджелесуРедагувати

Після повені 1914 року зі збитками 14 млн доларів були побудовані початкові дамби. Проте дві повені 1930-х років призвело до втручання федерального уряду. У 1938-80 роках була проведена 82-кілометрова бетонна каналізація Лос-Анджелесу.

До каналізації річка іноді пересихала улітку. Проте з будівництвом бетонного каналу Лос-Анджелес більше ніколи не пересихав. Бетон допоміг зберегти воду від всмоктування до землі.

Каналізація змінила систему приток, плавнів, оболонів, дреговин, вирівняла й стабілізувала річище річки. Вона дозволила розбудувати раніше непридатні землі. Тільки 3 частини річки залишилися небрукованими:

  • Сепулведа повене-контрольна система у долині Сан-Фернандо,
  • від парку Гриффіт до долини Іліжіан, де високі ґрунтові води не дали можливості забрукувати річку,
  • гирло річки у Лонг-Біч.[2]

З 1990 року продовжилися роботи з протиповеневих робіт у нижній частині річки, на каналі Ріо-Хондо та Комптон-Кріці. Цей проєкт убезпечить понад півмільйона осіб на 212 км² від 100-річного катастрофічного опаду.

До поточного проєкту відноситься 35 км велосипедної та кінної стежини вздовж річок Лос-Анджелесу й каналу Ріо-Хондо. Стежина починається у дамби Віттієрського звуження, продовжується вздовж Ріо-Хондо до її впливу в Лос-Анджелес й закінчується у гирла річки в затоці Сан-Педро. Стежина поєднує 7 парків, що прилеглі до річок Лос-Анджелес і Ріо-Хондо.[2]

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати